Не встигли у Москві перевести подих після публікації в США доповіді конгресу зі списком російської еліти, як нова неприємність. У Сирії був збитий російський штурмовик Су-25СМ у провінції Ідліб. Відзначимо, що у так званій зоні деескалації, про яку домовилися Іран, Росія і Туреччина. І це буквально відразу після так званої зустрічі в Сочі сторін, які протистоять у Сирії.

Можливо, Кремль і за ним російське міністерство оборони мовчки проковтнули б цю неприємність, зокрема і загибель льотчика, та терористи кадри знищення літака, документи пілота і багато іншого виклали в інтернеті. Довелося не тільки визнати те, що трапилося, і навіть повідомити про удари відплати ракетами «Калібр». Мало того, ще й підрахували їхні наслідки у вигляді втрат терористів у кількості 30 осіб. Як це технічно здійснено, залишається повною загадкою військових пропагандистів і їхніх кремлівських начальників. Не інакше як ракети якось рахують кількість уражених супротивників. Шкода тільки, що вони не відокремлюють терористів від мирних жителів. Дивно, що убитих бойовиків у російському міністерстві оборони навчилися рахувати поштучно, а постраждалих від ударів відплати мирних жителів впритул не бачать.

Читайте також: "Кремлівська доповідь" – удар, наслідки якого не забаряться

Звичайно, те, що сталося в сирійському небі, не пов'язане з публікаціями американської доповіді, але всі події зав'язуються у тугий і дуже неприємний клубок. Як у США, на Близькому Сході, так і в Європі. З неї і почнемо.

По-перше. Скільки глузувань викликав довгий список російських бізнесменів і чиновників в американській доповіді. Навіть сам начальник держави російської начебто поскаржився, що його обійшли і не внесли. Насправді вже очевидно, що російська еліта опинилася у підвішеному стані і нервово чекає ударів з усіх боків. Вони і не забарилися.

Хто б міг передбачити небезпеку зовсім не з-за океану, а з Лондона. У Великій Британії після ухвалення законів «Про кримінальні фінанси» і «Ордери на доходи нез'ясованого походження» іноземним інвесторам доведеться доводити легальність походження коштів, на які купувалася і купується у власність в країні, зокрема, елітна нерухомість. Тепер власники елітних хатинок у кілька поверхів у фешенебельних районах британської столиці повинні будуть доводити легальність походження коштів, за які вони були придбані. Підозрілими можуть представлятися активи вартістю понад £50 тис. (€56 тис.), придбані «політично значущими особами». До них відносять депутатів, колишніх і діючих чиновників різних рангів, директорів підприємств, фірм тощо. І найсумніше для них - їхні родичів і помічників. Якщо легальність походження коштів не буде підтверджена, то майно конфісковуватиметься. В інтерв'ю газеті The Times міністр з питань безпеки Бен Воллес чітко заявив, що «вся міць уряду» обрушиться на корумпованих політиків та іноземних злочинців, які використовують Велику Британію як прихисток. Коли ми дістанемося до вас, ми прийдемо за вами, за вашими активами і дуже ускладнимо вам життя».

Є відомості, що в списку фігурантів перебуває віце-прем'єр російського уряду Ігор Шувалов. Те, що разом із ним є люди з Нігерії, Пакистану і Лівану, служить малим розрадою.

Читайте також: Чи штовхне турецько-голландський скандал Ердогана в обійми Путіна?

Проблема в тому, що навіть після доказів легальності отримання коштів все одно падає тінь на фігуранта розгляду. Як то кажуть, диму без вогню... і тому краще з такими справ не мати. Навіть переведення капіталів в інші юрисдикції не розв’язує проблеми. Починаючи з Сінгапуру, і країни Близького Сходу починають реформувати свою юридичну систему під модель англосаксонського права. Загалом небезпека близька не стільки від потрапляння в американські списки з неясними перспективами, скільки через наближення розмови з англійською фінансовою владою з практично прогнозованим результатом. І якби тільки Велика Британія. Поганий, так би мовити, приклад заразливий. Як писав у своєму блозі на сайті радіостанції «Эхо Москвы» письменник Віктор Шендерович, його знайомий бізнесмен відклав у Франції на чорний день невеличкий вклад у $3 млн і тепер банк вимагає підтвердження легальності походження. Але ж як таку легальність підтвердити. What is the question?

По-друге. Росія погодилася на проведення турецькими військами операцій проти курдів, тобто фактично зрадила їх в обмін на дозвіл прокладення «Турецького потоку» і постачання ракетних комплексів С-400. Рішення, відверто скажемо, викликало в експертному середовищі вкрай неоднозначну реакцію. Курдів одразу ж звинуватили у тісних зв'язках з американцями, але все це виглядало настільки притягнутим за вуха, що про це якось забули.

Більше того, у Москві відверто раділи з великих втрат турецької армії, в одному бою було вбито 8 турецьких військових і підбито два танки, і її союзників, а також низькому темпу проведення операції «Оливкова гілка». Курди виявилися міцним горішком, а сирійська урядова армія, безперечно, з подачі Ірану, пропускає курдські загони на допомогу кантону Афрін, проти якого розгорнуто турецький наступ. Просування турецької армії і її союзників не перевищує 5 км, а на півдні вони взагалі не просунулися, бо не змогли подолати опір курдських загонів.

І ось збитий літак. Чи то це відповідь Москві на її неоднозначну позицію, чи то чергове попередження. Анкара дає зрозуміти, що Кремль повинен змусити Дамаск припинити допомагати курдам, принаймні не пропускати їх в Афрін і не постачати боєприпаси. Однак не може Москва цього зробити, навіть якщо захоче. Сирійський президент більше прислухається до Тегерана, ніж до Москви, а іранське керівництво дуже хоче руками курдів, при всій нелюбові до них, поставити турецького лідера на місце.

Як відомо, для Кремля інтереси «Газпрому» перш за все. Як узагалі можна хоч якось відповідати на зухвалий випад Анкари, якщо напередодні Туреччина ввела податкові преференції для компаній, фірм і морських транспортних засобів, які візьмуть участь у будівництві «Турецького потоку». Більшість цих кампаній російські.

Звичайно, загиблому льотчику присвоять усі звання, з пошаною поховають, постріляють у помсту по терористах ракетами з кораблів і літаків і спробують справу на цьому закінчити. Тільки не вийде.

Для Ердогана операція «Оливкова гілка» має не тільки зовнішнє, а велике внутрішньополітичне значення. І він не зупиниться ні перед чим, щоб досягти своїх цілей, принаймні у пропагандистському сенсі. Користуючись залежністю Москви, він буде й надалі змушувати її підтримувати свою політику. Вона ж усе більше входитиме у протиріччя з заявленими російськими цілями. І випадок з літаком є всі підстави вважати початком цього ланцюга.

Ще один дуже неприємний для Путіна фактор. Йому дуже важливо показати себе миротворцем. Для цього в Сочі була влаштована зустріч сирійських політичних груп. Збори вийшли досить численним, але від цього не надто результативними. Найважливіші і найвідвертіші противники режиму Асада в Сочі не приїхали, а деякі просто в аеропорту розвернулися назад. Поряд з курдськими провідними організаціями у сочинській зустрічі не брали участь, що характерно, протурецькі опозиційні групи, одна з яких «Джейш ан-Наср» і заявила, що збила російський літак. І зробила це за згодою або за прямою вказівкою з турецької столиці. Сумнівів у цьому немає жодних.

Вже очевидно, що створюється новий фронт проти урядової сирійської армії. Формування збройної опозиції - «Ахрар аль-Шам», «Нур аль-Дін аль-Зенки», «Факлак аль-Шам» і різних фракцій Вільної сирійської армії дійшли згоди створити об'єднані сили для боротьби з урядовими військами на північному заході Сирії. Про це повідомляє ліванська преса, зазвичай вельми інформована. У цьому явно проглядається рука Анкари, що не віщує Дамаску і з ним Росії нічого хорошого.

Загалом, за американською публікацією жодного перепочинку не настало. Не вийшло, принаймні поки, російському президенту стати миротворцем. І ціна «Турецького потоку» тільки зростатиме у прямому і переносному сенсах.