Сьогодні були обстріляні українські прикордонники в районі с. Герасимовка на Луганщині. Обстріл відбувся з російської території.

Фактично сталась провокація за межами лінії зіткнення. І для багатьох порушилось питання – це є сигналом того, що Росія готується до повноцінної війни з Україною, а провокації на кордоні – це спроба перекласти на нашу державу відповідальність за початок цієї війни.

Читайте також: Представники російсько-окупаційних військ продовжують залякувати населення міфічними обстрілами з боку сил АТО

По-перше, не можна судити по одному випадку. Лише протягом першого року війни - 2014 році кількість злочинів з використанням зброї на території Ростовської області зросли на 40%. І це – лише офіційна статистика. Насилля має здатність до дифузії – розповсюдження від точки концентрації. І це розповсюдження відбувається не лише у напрямку Києва. Але й у напрямку Москви. Відлуння війни – дезертири, мобілізовані російські добровольці, нелегальна зброя осідають у військовому прикордонні. Тому перший варіант – випадковість. Нелегальна зброя у руках нелегалів має тенденцію стріляти.

По-друге, "рука ОРДЛО". Останнім часом Путін загрався у миротворчість так, що "керівництво" псевдореспублік відчуває, що їх зливають. Тому і "замахи на міністра оборони" і різке загострення з учора на лінії зіткнення. Навряд чи вони можуть щось вирішувати, але "посприяти" тому, щоб зі стрілецької зброї були обстріляні українські прикордонники вони можуть. Тобто друга версія – це спроби через пролонгацію війни утриматись на своїх посадах. І, до речі, зацікавлені у цьому не лише Захарченко-Пасічник, але й кремлівські куратори, які відчувають як можуть скоротитись фінансові потоки на республіки і відкати з них.

Читайте також:  Боевики готовятся к появлению "Джавелинов" в зоне боевых действий на Донбассе – ИС

По-третє, "рука Москви". Так, не виключено, що в межах виборчої кампанії Путіна передбачено чергову швидку переможну війну. Але проблема у тому, що ЗСУ уже не ті, що в 2014 році і швидкої окупації не те що України, але і решти Донбасу не вийде – про це розуміють у Кремлі. Більше того, сьогодні піднімає голову "п’ята колона" в Києві. То Голодомор не геноцид, то росіян на Донбасі немає. А враховуючи це, Росія все ще сподівається на внутрішню окупацію України – через прихід до влади проросійських сил.

Але разом з тим, ризик швидкої війни залишається. Щонайменше, наступні півтора місяці. І залежатиме не від того, чи будуть провокації, а від того, яку підтримку Путіна покажуть останні соцопитування росіян.