Без емоцій. Політизація українсько-польських відносин не принесе користі жодній із держав. Україні слід проявити мудрість і не  піддатися на провокації, які загрожують взаємовигідному партнерству між країнами.

Тривожні сигнали

Ухвалення парламентом Польщі змін до закону про Інститут національної пам'яті призвело до загострення українсько-польських відносин у питанні історичної спадщини. Спроба повністю зняти із себе відповідальність за складні взаємини між державами у минулому – безвідповідальний та популістський крок. Його головна мета  ̶  відволікти від внутрішніх проблем та заробити додаткові електоральні бали. Така позиція Варшави наражає на небезпеку стратегічні відносини між нею та нашою країною і може знівелювати позитивні здобутки попередніх років.

У такій ситуації Україні потрібно бути принаймні мудрішою. Радує, що заява Верховної Ради від 6 лютого 2018 року залишає широкі можливості для компромісного розв’язання проблеми. Не можна допускати  відвертої політизації та переписування історії руками тих, хто не має жодного стосунку до професійних істориків. На жаль, заяви окремих вітчизняних політиків та посадовців не сприяють усуненню конфліктної ситуації, а лише поглиблюють її.

Спільні інтереси

В умовах військової агресії ми потребуємо максимальної консолідації міжнародного співтовариства для збереження територіальної цілісності. Україна не може дозволити собі втрату зовнішньої підтримки, особливо від таких близьких сусідів, як Польща. Нагадаю, що вона першою визнала незалежність нашої Батьківщини 2 грудня 1991 року та активно і послідовно надавала нам підтримку в реалізації євроінтеграційних прагнень. Попри різні стереотипи минулого, державам вдалося налагодити конструктивне партнерство, яке динамічно рухається вперед.

Читайте також: Успокойтесь. Наши работники Польше нужны не меньше, чем она им

Останніми роками активно розвивається співробітництво в економічній, військовій  та гуманітарній сферах. За минулий рік сума загального товарообігу між двома країнами становила близько 6 мільярдів доларів. Зростання обсягу експорту до Польщі у січні – листопаді 2017-го, порівняно з попереднім роком, становило 24%. Військовослужбовці обох держав активно співпрацюють у складі тристоронньої Литовсько-польсько-української бригади. Лише за офіційною статистикою понад 1 мільйон наших співвітчизників зараз працює у Польщі та переказує зароблені гроші своїм родинам.

Гасіння пожежі

Не можна допускати, щоб загострення політичних відносин перейшло в економічну площину. Постраждати через це можуть не тільки наші заробітчани у Польщі, але й тисячі українців, які працюють на вітчизняних сільськогосподарських підприємствах, що продають свою продукцію до цієї держави. У 2017-му обсяги аграрного експорту до Польщі в грошовому еквіваленті становили 765 мільйонів доларів. Якщо не буде штучних перепон, то цьогоріч вони можуть сягнути 1-го мільярда. Міністерство аграрної політики та продовольства України відзвітувало про зростання торік зовнішньоторговельного обігу  харчової та аграрної продукції з країнами ЄС на 37%. Водночас наша держава експортувала товарів на суму 5,8 мільярда доларів, а імпортувала  ̶  лише на 2,3 мільярда. Ми продаємо полякам у два з половиною рази більше агропродукції, ніж купуємо.

Читайте також: Премьер Польши записал видеоролик о цели скандального закона​​​​​​​

Угода про асоціацію з Європейським Союзом відкриває для українських аграрних виробників величезний ринок збуту. Експортери докладають значних зусиль для стандартизації та сертифікації своєї продукції відповідно до європейських вимог, налагоджують нові економічні зв'язки та логістичні ланцюжки, які значною мірою прив’язані до Польщі. Не можна допускати, щоб зусилля аграріїв були перекреслені необміркованими заявами. Політикам та посадовцям варто замислитися, чого можуть коштувати їхні висловлювання вже зараз і в перспективі. Якщо ми підемо провокативним шляхом та допустимо радикалізацію українсько-польських відносин, то наш північний сусід, з яким ми воюємо, лише буде нам аплодувати. А кому це потрібно?