Колись ще за часів СРСР, коли я працював у газеті "Молодь України", до редакції прийшов молодий чоловік, який демобілізувався з Афганістану.

Не пам'ятаю зараз точно - він чи то в танку горів, чи то в інший якийсь жорстокий батл потрапив. Але факт той, що у нього пропав комсомольский квиток. Він звернувся за ним до райкому комсомолу. І йому чи то догану оголосили, чи взагалі з комсомолу виключили. 

Читайте также: Новые потери русской банды Вагнера в Сирии. 15 солдат погибло в результате взрыва на складе оружия

Для вашого розуміння. На той час догана по комсомольсько-партійній лінії була у сприйнятті бюрократів такою собі жирною плямою на репутації. Це майже стопроцентно позначалося на прийнятті на роботу або вступі вишу. Ну а виключення з комсомолу - то взагалі вовчий квиток був. 

Я написав статтю про бездушність комсомольської бюрократії. Сьогодні вже не пам'ятаю, але думаю, що справедливість було відновлено. 

Це була маленька але показова деталь ставлення держави до воїнів. Публічно афганців прославляли, давали всілякі пільги. Але кулуарно існувала філософія "Я вас туда нє посилал". 

Це я до того, що ставлення держави до свого війська є відповідним показником. Власне, не лише до війська, а й взагалі до громадян. Але просто на прикладі війська, яке проливає кров і віддає життя, це особливо показово.

Так ось послідовна відмова Раші у вшануванні своїх героїв (з їхньої точки зору героїв), особливо на прикладі розгромлених у Сирії рано чи пізно призведе до повного гаплика там. Хоча мейнстрімівські ЗМІ про це не розповідають в них, але чутки все одно поширюватимуться в народі. Вони розкладатимуть це суспільство. Не можна виключати, що доведуть ситуацію до такого стану, що зброю повернуть проти правителів. 

Читайте также: Гостайна России. Более 600 убитых русских наемников в Сирии, как выясняется, вовсе не миф

Чи відрізняється в цьому плані Україна від Раші? Звісно. В кращий бік. Держава шанує героїв і публічно, і в народі вбитих проводжають на колінах. Хоча проблеми існують. Десь в частини суспільства проривається лють на рівні "Я тєбя туда нє пасилал".

Так само чиновники намагаються перешкодити колишнім воїнам і сім'ям загиблих отримати належні їм компенсації і пільги. Коротше, в нас борються дві тенденції - вшанування і зневага. Боротьба сучасного з минулим. Думаю, що позитивна тенденція переможе. Інакше скотимося назад до Рашки.