Кандидат у президенти Росії Ксенія Собчак, котра, як припускали багато експертів, балотується за згодою Кремля, подала до Верховного суду РФ позов про незаконну реєстрацію кандидатом чинного президента Володимира Путіна, для якого це буде вже четвертий термін за визначеного Конституцією максимуму в два.

Російський політолог Дмитро Галкін пояснив "Апострофу", чому цей позов – швидше спроба Кремля легітимізувати новий термін Путіна в очах населення, і з якої причини подібна подія – знак сумнівів щодо нинішнього глави Кремля у вищих ешелонах російської влади.

Ані для Собчак, ані для Путіна цей позов загрози не являє: він, я думаю, є ще одним способом не поширення сумнівів у легітимності, а, навпаки, легітимізації нового терміну Путіна. Тому що в російській Конституції сформульовано, що не можна обіймати посаду президента більше двох термінів поспіль. Свого часу з цього приводу були відповідні роз'яснення виконавчої влади: "поспіль" означає, що нібито, якщо є перерва між каденціями, то можна ще обиратися.

Думаю, цей позов Ксенії Собчак потрібен якраз для того, щоб тепер своє слово сказала судова влада. Я не думаю, що в сучасній Росії є які-небудь судді, котрі готові піти безпосередньо проти глави держави. Поки таких суддів ми не виявляли. Конституційний суд затверджував абсолютно антиконституційні закони: наприклад, в 2004 році він визнав законним скасування виборів губернаторів.

Я думаю, з цим позовом буде приблизно така ж історія. Тоді теж, до речі, подавали позови щодо незаконного скасування виборів губернаторів, і КС встановив, що все це законно. Думаю, що зараз задіяний той самий механізм, щоб легітимізувати новий термін Путіна. Адже якщо щось потрапляє в центральні російські медіа, це вже так чи інакше погоджено з тими людьми, які ними керують.

Читайте також: Radio Free Europe: Путинская армия

Але сама подача цього позову – дуже важлива та знакова подія, тому що свідчить про те, що навіть у верхніх ешелонах влади існують серйозні сумніви в тому, що новий термін Путіна буде визнаний російським суспільством як легітимний. Ми бачимо, як проходить виборча кампанія, що ніякого ентузіазму, на який розраховувала влада, навколо кандидатури Путіна немає. Рівень підтримки Путіна традиційно високий, згідно соціології. Але зрозуміло, що соціологічні дані, зібрані в умовах авторитарної держави, не мають особливого значення й не свідчать про те, що суспільство сприймає керівництво держави як легітимне та по-справжньому уповноважене ним на керівництво країною.

Замість ентузіазму є інертність, усвідомлення безвихідності ситуації, страх перед можливими змінами, тому що ніхто нічого хорошого від розвитку ситуації не чекає. Як людина, що застала, нехай і дитиною, початок 1980-х років, коли приблизно така ж була ситуація в суспільстві – коли розуміли, що начебто у влади немає альтернативи, але що і сама ця влада не є гарантією того, що все й надалі буде добре, – можу сказати, що настрої у чомусь схожі.

Якщо підсумувати, то я думаю, що цей позов – узгоджена дія, яка нічим не загрожує ні Путіну, ні Собчак, тому що більш-менш зрозуміло, чим усе закінчиться. Але сам факт, що така дія знадобилася, говорить про те, що є серйозні сумніви в легітимності цієї влади навіть у тих колах, які безпосередньо до цієї влади примикають.

Читайте також: "Постсоветские элиты в унисон начинают сходить с ума, рождая свои невероятные патологии", – Гулевская

Є спільний інтерес угруповань всередині влади не допустити виникнення якоїсь фігури, що сприймалася б як серйозний конкурент для президента, як політик, здатний з ним фактично нарівні змагатися. Навіть якщо ця фігура буде певною мірою керованою, її поява ускладнить процес вибору та визначення наступника, механізму передачі влади після 2024 року. Цей процес й так дуже ускладнений наявністю угруповань з різними інтересами, а також економічними та політичними проблемами.

Для нинішньої політичної системи, заснованої на тому, що в Путіна немає конкурентів, що це "Богом даний" правитель, набагато кращий, ніж усі інші правителі в світі разом узяті, поява такої фігури є серйозним ударом. І з'явився Грудінін (кандидат на посаду президента Росії від Компартії Павло Грудінін, – "Апостроф") - політик, який не мав, на думку адміністрації президента, сприйматися як реальна альтернатива Путіну. Але його стали сприймати саме в цій якості. І Грудінін може набрати досить багато. І зараз, звичайно, треба всіляко показати, що не Грудінін, а Собчак є головним суперником Путіна та головним ворогом влади.

Це дуже важливо, тому що видно, що всі сили напружуються, щоб будь-якими засобами збити популярність Грудініна, одночасно представивши його як ворожого шпигуна, проект Кремля та ставленика олігархів.