Я колись хотів написати про це ще у час чергових роковин бою під Крутами, але так і не дійшли тоді руки.

Офіційні українські підручники з історії, як на мене, малюють якусь викривлену картину представників Центральної Ради, які постають ледь не клубом наївних дурників, которі розвалили власну армію, бо хотіли "світової революції".

Читайте також: "Причина відсутності інтересу до виступу нашого президента – це гнітюча непрактичність", – дипломат

Просто хочу нагадати, що вони були політиками. І згодом показали неабиякі здібності в інтригах. І не треба оцінювати політиків лише на основі їх публічних заяв.

От уявіть собі. Через 100 років ми оцінюємо Порошенка лише на підставі офіційних заяв?

Як на мене, все простіше. Орган українських соціалістів, котрих ніхто не обирав (Центральна Рада), боялася будь-яких мілітарних формувань, бо бачила у них загрозу для своєї влади. А російських революціонерів (згодом – більшовиків), очевидно, бояалася менше, і сподівалася з ними "порішать". Чим це завершилося – всі пам'ятають.

Але страх власного народу більший, аніж "Кремля", він нікуди не подівся. І лише цим поянюється відсутність розбудови у нас регіональної самооборони для готовності надати відсіч агресору у будь-який момент. Тієї самої самооборони, яку зараз активно розвивають країни Балтії або та ж Польща.

Читайте також: Президент ведет себя не как гражданин Украины, а как коронованная особа

Просто агресія Росії – це ще досі для української еліти абстракція, а от власні треновані та озброєні громадяни – це страшенний кошмар.