20 лютого Президент України Петро Порошенко підписав законопроект про реінтеграцію Донбасу, який прийняли у Верховній Раді в другому читанні ще 18 січня.

Підписаний Порошенком закон про реінтеграцію ОРДЛО містить низку суперечностей і не дає відповіді на головне питання – там немає реальних механізмів повернення і важелів щодо зміни ситуації на окупованих територіях.

По-перше, головна суперечність у тому, що при ухваленні закону наголошувалось, що він не буде прив’язаний до мінських угод, оскільки вони не є міжнародним документом. Натомість після підписання Порошенко заявив, що закон не порушує жодних міжнародних зобов’язань України, включаючи мінські домовленості.

Читайте также: Путіну вдалося накинути Україні надзвичайно шкідливу для неї гібридність

"Цей закон аж ніяк не порушує жодних міжнародних зобов'язань України, включаючи Мінські домовленості, як це хоче представити зараз Російська Федерація, виправдовуючи своє небажання і відвертий саботаж імплементації Мінських домовленостей", – сказав Порошенко.

Дивно, що президент України вважає мінські угоди міжнародною угодою. Адже це незрозумілий документ, який не ратифікований жодною країною і не має юридичної сили. Але мінські угоди для Порошенка після підписання закону стали міжнародними зобов’язаннями.

Причому, навіть, якби мінські угоди були ратифіковані, то, згідно 52 статті Віденської конвенції 1969 року, договір, нав’язаний силою, є недійсним. А мінські домовленості були підписані якраз на момент військової агресії Росії в Україну.

Тому з точки зору міжнародного права мінські угоди – не правовий акт. Але якщо Порошенко прив’язує закон про реінтеграцію до "Мінська-2", то, на на мою думку, це свідчить про те, що президент готовий виконати політичну частину домовленостей на російських умовах.

Якщо закон про деокупацію ми прив’язуємо до виконання політичної частини "Мінська-2", то це дурість. Але тривожний дзвоник прозвучав – закон розглядатиметься не як шлях звільнення територій і їх реінтеграції, а як виконання політичної частини мінських угод. Тобто повернення територій Україні на умовах Росії.

По-друге, закон не дає дорожньої карти звільнення територій і розуміння, як відбуватиметься реінтеграція, а лише уточнює правовий статус ОРДЛО і характер військової операції. З іншого боку, як заявив Порошенко, він виступає за мирне рішення проблеми і наполягатиме на класичному варіанті миротворчої операції. Хоча в законі прописане розширення повноважень для силових структур, і це суперечить мирному характеру повернення територій.

По-третє, щодо участі Росії в миротворчій операції на Донбасі. В законі немає чіткого формулювання, що в Україні війна і військовий конфлікт. Є поняття про відсіч, стримання агресії і забезпечення національної безпеки і оборони.

В законі про реінтеграцію немає основних положень, які вимагали від нас західні партнери, щоб, опираючись на цей документ, вони могли б заблокувати право РФ в Радбезі ООН ветувати введення миротворчої місії ООН. Адже, згідно 27 статті уставу ООН, сторона конфлікту не має права голосувати за рішення по даному конфлікту.

Читайте также: Своєї правди замало для всіх, має бути всіхня правда – Дацюк

Головне, незважаючи на те, що Порошенко підписав закон, в нього ще вноситимуться зміни. Президент зазначив, що закон є рамковим і потребує подальшого законодавчого забезпечення дій Збройних сил та інших силових підрозділів. Зокрема, президент розпорядився підгодовувати нормативні акти на виконання закону до 1 квітня.

Тому говорити, що АТО змінилося на відсіч і стримання агресії, не можна. Навіть після підписання закону фактично статус АТО залишається.

Навіщо ж тоді це демонстративне підписання?