Все, що говорить влада про безславну здачу Криму – правда: напад був неспровокований і неоголошений, Україна не готувалася оборонятися, а тому не була готова.

З цим питань немає. Але це не означає, що питань немає взагалі.

Ось наприклад, якщо ти виконуючий обов'язки президента чи президент, а в Конституції і в законах записано, що ти маєш за будь-яку ціну обороняти країну і, зокрема, зобов'язаний ввести воєнний стан в разі збройної агресії, а ти цього не зробив, то що?

Потрібно вибачитися і продовжувати не виконувати? Може якось пояснити? Може пустити кулю в скроню? Відставка? Імпічмент? Що має відбутися?

Читайте також: Как "улучшилась" жизнь крымчан под российской оккупацией

Адже не може бути такого, що за законами країну треба обороняти, а у них не вийшло, і за це ніхто не відповів?

А якщо не просто ніхто не відповів, а ще й чергові звання, державні нагороди, "Глоки" в подарунок і тд.... Це щоб прикрість поразки не такою гіркою була, чи тому, що поразка, якщо втримався при владі, – не проблема взагалі?

Але питань ще більше. От якщо ти – влада, і приймаєш рішення, що ну його нафіг, той Крим, бо не треба провокувати Путіна, бо треба зберегти людей, уникнути війни і тд, а далі виявляється, що Путін все рівно напав на Донбасі, що ти знову був неготовий, що країна втратила понад 10 тисяч людей, зруйновані міста і села? Ну, одним словом, коли усі твої розрахунки від здачі Криму гімна вартими виявилися – за це теж нічого? Нікому нічого? Тільки чергові звання, і нагороди, і "Глоки"?

Влада бездарно про...рала Крим і Донбас.

І у мене є така мотивована підозра, що якщо щось подібне повториться у 2018 році, вона знову все про...ре.

Ні, звичайно, офіцери і солдати цього разу вже стрілятимуть швидше, ніж думатимуть.... І за це їх потім судитимуть. Бо, бляха муха, наказу, якого не було тоді, не буде і зараз. І не треба брехати, що Збройні сили можуть відбити зовнішню агресію на підставі Статуту гарнізонної і вартової служб. Це підла брехня. Наказ, який у 2014 році чекали Збройні сили – це рішення президента про застосування Збройних сил для відбиття зовнішньої агресії, яке, відповідно до Конституції він зобов'язаний оформити у вигляді указу, а потім внести в Верховну раду, яка впродовж двох днів має цей указ затвердити і ввести воєнний стан.

А ось у нашої влади, думаю, виникне маса ідей і причин, чому і цього разу не потрібно оборонятися. Ну, там система ППО не готова, флоту немає, у росіян є ядерна зброя і виграти війну у них неможливо, будь-яка війна закінчується миром.

Причин знайдеться мільйон.

Що старанно приховує українська влада – це один з основних мотивів небажання обороняти країну так, як належить, і як визначено законами – гроші люблять тишу.

Читайте також: Страна прошла путь в двадцать с гаком лет и вернулась в начало 90-тых – эксперт

Ті, хто стали владою у 2014 році, які і ті, хто були до них, прийшли правити фінансовими потоками. Аж тут виявилось, що треба обороняти країну. Це їх трохи ненадовго опечалило, але вони опанували себе, і оскільки війна не входила в їхні плани, вони вирішили її уникнути. Ну, наскільки могли. Наскільки могли перекинули відповідальність і увесь тягар ведення війни з своїх кволих політичних плечей, на плечі народу і Збройних сил.

Самі ж, з перших днів окупації і Криму, і Донбасу заходилися вибудовувати схеми, як заробляти і жити так, ніби нічого не відбулось. Заходилися перереєстровувати кримське майно на наспіх створені російські фірми, офшори і тд.

Це і є причина, чому все так, як є. Це і є причина мого побоювання, чому ми програватимемо знову і знову. Бо гроші замість совісті і честі. І Крим з Донбасом це ніяк не змінять.