Темпи економічного зростання в розвинених державах будуть істотно сповільнюватися, пише у своєму блозі на "Новому часі" колишній міністр економіки України Богдан Данилишин. Одна зі причин – складна демографічна ситуація

Населення країн із високими доходами старіє. Так вважає, наприклад, головний економіст банку HSBC Стівен Кінґ, про що він написав у книзі "Кінець західного достатку".

Протягом наступних 30-35 років питома вага населення, що перебуває в працездатному віці, відчутно знизиться, а частка населення, старша 65-70 років, значно зросте. Так, прогнози ООН припускають, що в США питома вага населення у віці до 65 років знизиться з 60% в 2016 році до 53% в 2050-му, при цьому питома вага населення у віці, що перевищує 60 років, зросте з 13% в 2016 році до 21% в 2050-му. Але ситуація в Америці – не найтривожніша. Наприклад, у Німеччині старіння населення відбуватиметься вищими темпами. Якщо в 2016-му питома вага населення цієї країни у віці від 20 до 64 років становила 61%, то згідно з прогнозами ООН, у 2050-му вона складе 50%. А питома вага населення Німеччини, старшого 60 років, збільшиться з 20% в 2016 році до 31% в 2050-му. Ще тривожніша ситуація буде в Японії – згідно з прогнозом ООН, до 2050-го частка населення у віці від 20 до 64 років знизиться до 47%. Радше за все реакцією на це буде суттєве підвищення пенсійного віку. Але цим проблему вирішити можна лише частково.

Вплив демографічних процесів на економічну динаміку очевидний. З одного боку, в числі загальновизнаних типів зростання економіки є й такий, що пов'язаний зі зростанням населення. З іншого боку, зниження чисельності працездатних громадян у багатьох країнах, не тільки в розвинених, зменшить абсолютну величину трудових ресурсів. До того ж у структурі працездатного населення, якщо справдяться прогнози ООН, зменшиться частка молодих людей, тобто саме тієї частини, яка характеризується гнучкістю й мобільністю, а найголовніше – схильністю до інновацій. Якщо врахувати, що протягом наступних трьох десятиліть разом зі зростанням витрат на медицину й охорону здоров'я в розвинених країнах може статися якісний прорив у плані зростання тривалості життя, це створить додаткові питання в плані динаміки економічного зростання в світі.

Читайте також: Чого чекати від турбулентності на фондовому ринку США

Але, крім кількісного скорочення робочої сили, важливий і фактор продуктивності праці. Він вплине на темпи зростання світової економіки в довгостроковій перспективі сильніше, ніж демографія. Більш того, цей фактор значною мірою є визначальним для такого показника, як доход на душу населення. Точно кажучи, ми не можемо достеменно передбачити динаміки продуктивності праці у світовій економіці. Є авторитетні фахівці, які очікують зниження темпів її зростання. Зокрема, Тайлер Ковен із Університету імені Джорджа Мейсона і Роберт Ґордон із Північно-Західного університету як обґрунтування очікуваного ними уповільнення темпів зростання продуктивності праці називають зниження темпів інновацій. Вони пояснюють свою позицію тим, що значною мірою ресурс для інновацій наближається до вичерпання – мовляв, усі ми вже досвідчені різноманітністю інновацій, які радикально перетворили наше повсякденне життя: вакцинація, двигун внутрішнього згоряння, авіація, мобільні телефони, потужна обчислювальна техніка, безпілотні автомобілі, Інтернет і багато іншого. Звичайно, перевершити такі досягнення буде нелегко.

Але не всі песимістично дивляться на майбутнє науково-технічного прогресу. Наприклад, професори Массачусетського технологічного інституту Ерік Брайнджолфсон і Ендрю Маккафе. Вони, з одного боку, впевнені, що зростання продуктивності праці останнім часом явно недооцінювалося через недосконалість статистичного обліку виробництва продукції. А з іншого боку, вважають, що людство чекає період прискореного технічного прогресу. Причому саме в інженерно-технічному плані.

Як би там не було, ми не можемо навіть приблизно знати – якою мірою нові технології підвищать продуктивність праці в довгостроковій перспективі. Але навіть якщо погодитися з тим, що вони привнесуть підвищений динамізм, результатом може стати збільшення розриву в доходах між громадянами тих держав, які успішно впроваджують нові технології, і тими, які, подібно до України, цього не роблять.

Читайте також: Чи варто сподіватися на зміцнення гривні

Перспектива зниження темпів економічного зростання в розвинених країнах має всерйоз насторожувати нас, громадян України. Справа в тому, що у світі істотно загостриться боротьба за розподіл доходів і ресурсів. Політична стабільність у розвинених країнах може похитнутися, їхня світова могутність може ослабнути, що може призвести до посилення країн із авторитарними режимами, одна з яких є нашим сусідом і явно недружня до України. Думаю, не потрібно пояснювати, як це відобразиться на нашій країні.

Для України додаткова складність буде полягати в тому, що процеси трудової міграції набирають у нас загрозливих темпів і масштабів. За даними Bloomberg, протягом 2015-2017 років з України в Польщу виїхало 507 тисяч трудових мігрантів, у Росію – 343 тисячі, у Чехію – 127 тисяч, а в Білорусію – 22 тисячі. Тільки в шість найпопулярніших для українських емігрантів країн виїхало понад мільйон осіб працездатного віку.

І якщо зараз головним напрямком відтоку кваліфікованих кадрів і звичайних "робочих рук" є Польща, то з часом, з огляду на перспективи розвитку демографічних процесів у Німеччині, багато українців можуть почати переїжджати саме туди. Зараз я практично не сумніваюся в тому, що лідери Німеччини, нехай і з запізненням, але зроблять висновки з надмірно ліберальної політики щодо мігрантів з Близького Сходу. Потім вони почнуть створювати умови для приїзду до них слов'ян, які працюватимуть замість населення Німеччини, що старіє.

Чи готові ми до цього? Боюся, що не тільки не готові, але навіть не усвідомлюємо глибини проблеми. Весь період незалежності дешева робоча сила була однією з головних конкурентних переваг України. Звичайно, нічого хорошого в цьому немає: низька оплата праці не дала можливості сформувати місткий внутрішній ринок. Але за нинішніх темпів трудової міграції, а тим паче з огляду на перспективи їх підвищення, в нас може утворитися дефіцит робочої сили. Що робитимуть у цій ситуації виробники?