Якщо проаналізувати динаміку курсу, то можна побачити, що протягом двох попередніх років девальвація гривні відбувалася із другої половини грудня й до початку лютого, пише у своєму блозі на "Новому часі" директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. Подекуди цей процес був навіть дуже стрімким.

У лютому динаміка набувала зворотного напряму й мало місце поступове зміцнення гривні, яке посилювалося протягом весняно-літнього періоду. Зазвичай саме цей час для України є сприятливішим, ніж осінньо-зимовий, насамперед у зовнішній ситуації. Це пов’язано з експортом, а також з імпортом енергоресурсів, потреба в яких суттєво зменшується.

Цього року цей сезонний фактор знову проявився. Єдина відмінність: зараз зміцнення гривні йде дещо стрімкіше. Цьому сприяє повернення експортної виручки, яку притримували експортери наприкінці 2017-го, й необхідність здійснення податкових платежів за результатами року, а також деяке покращення на зовнішніх сировинних ринках, сприятливе для наших експортерів.

Читайте також: 22 умови стабільності гривні

Важливо, що цього року панічні настрої населення виявились набагато меншими. Вони були характерними для двох попередніх років, коли девальвація провокувала значну купівлю готівкової валюти. Можливо, це пов’язано з тим, що населення певним чином розуміє сезонний характер.

Є також інший чинник – зменшення ажіотажного попиту. Незважаючи на зростання заробітної плати, життєвий рівень усе ж таки лишається низьким, і населення має обмаль ресурсів для поповнення валютних запасів. Тим паче, що наприкінці минулого року знову відбулося чергове підвищення плати за житлово-комунальні послуги. Відповідно, витрати населення на поточні потреби зросли, а це зменшує вільні ресурси.

Тож виходить, що поведінка бізнесу й населення певним чином зійшлися. Це спричинило значно меншу девальваційну хвилю та прискорене заспокоєння на готівкових ринках.

Читайте також: Чому в Україні бізнес не чує політиків

Даючи прогнози на майбутнє, слід розуміти, що євро не має самостійного курсу щодо гривні. Курс гривні до євро формується через курс долара й міжнародні ринки.

Натомість коливання долара продовжуватимуться до кінця літа. Вони не будуть значними й навряд чи матимуть девальваційну тенденцію.

Як я вже згадав, весняно-літній період для гривні завжди є сприятливішим, ніж осінньо-зимовий, тому є два варіанти: заспокоєння на валютних ринках із невеликими коливаннями або слабке зміцнення гривні. Підстав говорити про те, що гривня дуже зміцніє, немає. Вона не впаде нижче 26,5, тобто того рівня, з якого вона й почала стартувати торік.