Вчора стало відомо, що Європейський суд з прав людини присудив виплатити компенсацію в 4 тис. євро Ганні Сіньковій ("Лисиці") – дівчині, яка у 2010 році посмажила яєчню на вічному вогні в Києві.

Мистецько-політична акція була заявлена як протест проти нецільового використання газу замість турботи про ще живих ветеранів.

Де-факто це був історичний вчинок (як хтось написав тоді, "укол в нервовий вузол суспільства"), який уперше розділив людей в Україні на невату і вату.

Тодішня реакція невати у 80% випадків: "даремно дівчата це зробили, навіщо ображати старше покоління, для якого радянські символи ще можуть щось значити, але заробили вони максимум на штраф, кримінальна стаття і тюрма за таке – це бєспрєдєл". Реакція вати: піна біля рота, посадіть, растєрзать, на кол, дєдивоєвалі, можемпавтаріть – коротше, все те саме, що й зараз, тільки тоді проти одненької 20-річної Ані, тепер проти всієї України.

Можна сказати, що завдяки юній Лисичці списки майбутніх ворогів України були сформовані й оприлюднені ними самими за три роки до початку російсько-української війни. У нормальній державі їй належала б за це нагорода від служби безпеки. А у нас, як завжди, ніхто не звернув на ворогів держави уваги.

Читайте також: Щоб зрозуміти що таке влада – треба разок побувати в тюрмі – Ганна Сінькова

Отже, з подачі вати Аню протримали 3 місяці у СІЗО, а потім засудили до трьох років умовно за статтею "наруга над могилою". Вона подала звернення до ЄСПЛ, в якому доводила, що вирок неправомірний, бо, по-перше, ніхто не зміг надати документальні підтвердження, що під вічним вогнем є поховання, по-друге, що взагалі у приготуванні і споживанні їжі на цвинтарі за нашими традиціями ніякої наруги немає.

І от нещодавно ЄСПЛ постановив виплатити їй компенсацію – але виключно за те, що останній з трьох місяців у СІЗО Сінькову протримали без відповідного рішення суду. Це, без сумніву, було серйозним порушенням українського законодавства, і саме за це, і тільки за це держава мусить відшкодувати Ані.

Все решта, в т.ч. і кваліфікація вчинку, і вирок, і неадекватно суворий запобіжний захід (адже Анін перформанс не завдав меморіалу ніякої шкоди) – з точки зору ЄСПЛ, абсолютно законні. Політичного підгрунтя справи, зрозумілого кожному українцеві, ЄСПЛ теж не відчув.

Схоже, це навіть не прогин під Росію. Це просто такі принципи роботи західних правників: роботоподібний формалізм. Я поясню: якби згідно з українським законодавством за статтею "Наруга над могилою" передбачалося довічне позбавлення волі, і Сінькову засудили б за цією статтею, і Майдану б не було, тобто, вона б досі сиділа – скоріше за все, ЄСПЛ і цей вирок визнав би законним – але теж присудив би виплатити Ані компенсацію за одненький, смішний порівняно із загальним терміном позбавлення волі, місяць у СІЗО без рішення суду.

А тепер висновки. У нас вже давненько лунають заклики наприймати якихось законів в інтересах вати -– мовляв, компроміс, зберегти державу, а там подивимось. Так ось, наприймати з прицілом потім не виконувати – не вийде.

Як тільки ми приймемо закони, що вата на щось там має право, на що мати жодних прав не повинна, вони організовано, за російські гроші, з російськими, а іноді і з західними юристами, розорять нашу державу скаргами в ЄСПЛ. Ще й соромити нас будуть перед цілим світом. 

Читайте також: Білозерська: "Якщо зараз добряче давати владі по руках, краще буде всім, в тому числі і владі - не доведеться втікати у Ростов"

Тому – тільки напружена підготовка до серйозної війни, потім наступ, роззброєння, зачистка, понаєхавшим "добровольцям" коридор за поребрик і доба часу (хто не сховався, ми не винні), місцеві "ополченці", закосивши під мирняк, старанно відбудовують Донбас (ось вам і робочі місця, і зарплати). Грамотна пропаганда і ніяких виборів років на 10. І мир-дружба, і кров не ллється, і російські "собіратєлі зємєль" займаються своїми Татарстаном і Дагестаном, і західні нетрадиційники не повчають нас, як жити.