Сьогодні у Київськомуапеляційному суді розглядалася справаГанни Сінькової і Ганни Донець, які угрудні 2010 року, протестуючи протинецільового використання природногогазу, посмажили яєчню і сардельки наВічному вогні у Парку слави.

Нагадаю: вчинок дівчатслідство і Печерський районний судкваліфікували за статтею «Наруга надмогилою». Ганна «Лисиця» Сіньковаотримала за це три роки позбавленняволі з відстрочкою на два роки. Провини,тобто мотивів вчинити наругу, не визнала,в останньому слові заявила, що ні прощо не шкодує.

Ганна Донець завдякиспівпраці зі слідством і щирому каяттювід кримінальної відповідальностізвільнена і передана на поруки трудовогоколективу.

Прокурор подав апеляціюна рішення суду, вимагаючи більш суворогопокарання для дівчат – Сіньковій 3 рокипозбавлення без відстрочки, оскількивона не розкаялася, щодо Донець –скасувати звільнення її від кримінальноївідповідальності.

Сторона Сіньковоїтеж подала апеляцію з вимогою скасувативирок і справу закрити.

Сьогодні апеляційнийсуд розглянув ці скарги і залишивв силі вирок першої інстанції. 

Засіданняпризначили на 10:30, але почалося вонолише о 14:30. Весь цей час ми чекали вкоридорі, три або чотири рази нас надовговиганяли у тамбур до ліфтів – вочевидь,проводили когось під конвоєм. Я не пішларобити репортаж до Верховної ради. Хтосьінший не потрапив на свою роботу абонавчання. Наведення порядку у судовійсистемі варто починати з таких осьдрібниць.

Головуючим був суддяПрисяжнюк. Він одразу ж заявив, що вважаєза потрібне провести судове слідство.Всі учасники процесу – прокурор,Сінькова, Донець та їхні адвокати П’ятакі Леус залишили це на розсуд суду.

Почалося судове слідство.Сінькова та її захист підтримали своюскаргу і заперечили проти скаргипрокурора, Донець просила залишитивирок 1-ї інстанції в силі.

Ганна Сінькова заявила,що, по-перше, немає жодних доказів того,що під Вічним вогнем хтось похований,по-друге, що акція не мала на меті жодноїнаруги – ні над могилою, ні над пам’яттю.«Метою акції було підтримати людей, яківижили у тій страшній війні і зараззнаходяться за межею бідності. Чомупрокуратура вирішила, що моїми мотивамибули наруга над могилою, неповага досуспільства і особливий цинізм? У моїхдіях і поглядах нічого цього не було йнема.

Щодо грошей, якіприсуджено судом 1-ї інстанції, які ямаю компенсувати за технічну експертизумого ноутбуку. Експертиза полягала упрочитанні історії мого користуванняІнтернетом. Слідство виявило те, чогоя і так не приховувала – моє користуваннясайтом утюг.ком, яким користуютьсямільйони громадян України.

До експертизи ноутбуккоштував 6 тис. грн. Після експертизивін пропрацював місяць, після чогозгорів і ремонту не підлягає. Чому я маюплатити за цю експертизу?»

Суддя ПРИСЯЖНЮК: Хтоперший запропонував такий шлях висловитисвій протест?

Ганна СІНЬКОВА: Цебуло спільне рішення, до якого дуженеважко дійти. Не є таємницею, що уветеранів забирають квартири, що живутьвони на мізерну пенсію, на яку неможливопрожити, що цих грошей не вистачає ніна ліки, ні на сплату комунальних послуг.Коли декларують пам’ять про загиблих,відбувається насправді цинічнеманіпулювання пам’яттю. Владі легкозапалити один вічний вогонь – і вимкнутигаз у всіх ветеранів. Запалити вічнийвогонь легше, ніж гідно забезпечитиветеранів. Тому цей меморіал є блюзнірством.У деяких європейських країнах є подібнімеморіали, але там вогонь запалюютьлише раз на рік.

СУДДЯ: Ви розуміли, щоце щось не те, чи вважали це абсолютнонормальним?

- Те, що у злидняхвмирають ветерани? – перепитала Лисиця.

- Ні, от якби хтось назнак протесту у вашу квариру заліз іприготував собі поїсти, влаштувавпікнічок проти голосдування в Африці,це ж свята ідея, чи не так? Вибивши прицьому ваші двері, залізши до вашогохолодильнику?

(Нічого собі порівняння– приватного житла, у яке проникли,зламавши двері, з акцією у відкритомудля всіх громадському місці, під часякої нічого не було зіпсовано чи навітьзабруднено – О.Б.)

ЛИСИЦЯ: Якби на моїйсовісті і совісті мого переповненогохолодильника було те, що стільки літніхлюдей вмирають у злиднях, я не мала бправа і рота відкрити з цього приводу,не мала б права звертатися до суду, арешту холодильника мала б роздатибідним.

Люди, які виступаютьза продовження цієї кримінальної справи,зокрема, депутат Царьков, який не разставав депутатом через те, що піаривсяна цьому вічному вогні – не пішли і недопомогли ветеранам.

Адвокат Сінькової ІванП’ЯТАК: мета моєї підзахисної булапідтверджена у судовому слідстві – іпоказами Сінькової, і показамиправоохоронців, які виводили дівчат змеморіального комплексу – дівчатаодразу ж, вже тоді повідомили їм промету своєї акції.

Наруга над могилою єпевним суб’єктивним поняттям, якевключає в себе мету вчинити наругу –зневажити родину або суспільну пам’ять.Доказів цього у матеріалах кримінальноїсправи нема.

В матеріалах відсутнібудь-які докази щодо точного місцяпоховання невідомих солдатів. Десь натериторії комплексу вони є, але ж вінвеликий. У справі немає жодних доказів,що когось поховано саме під вічнимвогнем. У самому комплексі теж якихосьуказань щодо цього немає. Там написано«Слава невідомому солдату». Моя підзахиснане могла знати, що там хтось похований.І взагалі у матеріалах справи такихдоказів нема.

Отже, у діях Сіньковоїне було складу злочину, і тому ми просимозакрити справу.

Адвокат Ганни ДонецьЛЕУС заперечив проти задоволення обохапеляцій і виступив за те, щоб залишитивирок суду первинної інстанції в силі.Донець підтримала.

Суддя зачитав матеріалисправи, які характеризують особистістьДонець і Сінькової, розпитав дівчат проїхній сімейний стан, місце роботи іпроживання, спитав, чи є у них хтось наутриманні (немає в обох).

ПОЧАЛИСЯ СУДОВІ ДЕБАТИ.

ПРОКУРОРКА повністюпідтримала всі прокурорські скарги.

АДВОКАТ СІНЬКОВОЇ ІВАНП’ЯТАК знову попросив скасувати вирокщодо Лисиці і закрити справу, а скаргупрокурора залишити без задоволення.

АДВОКАТ ДОНЕЦЬ ЛЕУСповторив свою позицію – залишити вирок1-ї інстанції в силі.

Дівчата підтрималипозиції – кожна свого захисника.

ОСТАННЄ СЛОВО ГАННИСІНЬКОВОЇ тривало менше хвилини:

- Жодного злого умислуу мене не було – було привернення увагисуспільства до соціально незахищеногостановища ветеранів, їхніх жахливихумов проживання, відсутності лікування– проти їхнього повільного вбивства.

Ганна ДОНЕЦЬ сказала,що розкаюється у всьому скоєному і немає наміру вчиняти правопорушення вподальшому.

Суд був у нарадчійкімнаті не більше 5 хвилин. Повернувшись,оголосив рішення: вирок первинноїінстанції залишається в силі.

Попереду – касаціяі Європейський суд.

 Олена БІЛОЗЕРСКЬКА