Іловайський котел, іловайське пекло найстрашніше що я чула за роки війни, трагедія, зрада. Скільки загинуло тоді хороших людей. Дорога крові.

Ми тоді приїхали в "мечку" з бази провідати своїх хлопців. І наш "Правосек" попросив зайти ще до Донбасівця: 
"Отець він ранений в ноги з Іловайська, останіх їх вивезли, а остальних вже не змогли. Ранених не змогли вивезти", - повторив наш хлопець...

Читайте також: Уроки котла: Іловайськ – точка неповернення, що повернула нас до тями

Тільки привітавши, наш Донбасівець почав нам розказувати що там творилося. Він нас просив за хлопців, які там осталися, просив допомоги, сказав: "Ви ж Правосеки, вас всі бояться, тільки ви зможити хлопцям допомогти!".

От така страшна історія. Хлопців покинули.. Вшануймо невинно закатованих, невинно вбитих наших Українських Героїв. Вічна Пам‘ять. Помоліться за них. Вони так хотіли жити!

28 березня у Гайсині прощатимуться із бійцем батальйону "Донбас" Андрієм Щербиною. Чоловік зник 29 серпня під час виходу із Іловайська… Майже чотири роки його рідні вірили у диво та чекали на повернення Андрія додому. Але днями вони отримали результати ДНК-експертизи, яка підтвердила загибель нашого земляка у зоні АТО.

Весь цей час Андрій Щербина був похований як невідомий солдат на Краснопільському цвинтарі в передмісті Дніпра.

Місцеві кажуть: Андрій родом із Донеччини. Був прекрасним чоловіком та майстром на всі руки. Всю душу віддавав дітям, завжди був присутнім на шкільних святах донечки. В юності отримав розряд з боксу, служив прикордонником, гарно розумівся на техніці. Пішов в АТО добровольцем у віці 40 років…