MENU

Кличко: Загроза сміттєвого колапсу не відступила

1670 0

Усі пам'ятають сміттєвий колапс у Львові й велику хвилю публікацій у ЗМІ щодо проблем утилізації відходів в Україні загалом. Тоді, коли після трагедії на сміттєзвалищі Львів "потопав" у смітті, активісти, експерти, чиновники жваво обговорювали тему поводження зі твердими побутовими відходами, говорили про варіанти системного вирішення проблеми. Гостру львівську ситуацію тимчасово вирішили, знявши "сміттєву блокаду". Й останні місяці сміття – вже не тема перших шпальт. Але ж глобальна проблема нікуди не поділася. Проблема переробки й утилізації сміття сьогодні болюча для усіх міст України. Це – страшний сон місцевої влади, "порохова бочка", яка може вибухнути будь-де. І справа навіть не в недбалості чи тому, що влада на місцях не переймається цією проблемою. Річ у тому, що самотужки міста й містечка системно цю проблему не вирішать.

Із 1 січня парламент поставив міста перед фактом – захоронювати сміття без переробки більше не можна. Правильний підхід? Так. Але при цьому місцеві органи влади не були наділені жодним дієвим механізмом для реалізації такої норми. І якщо найближчим часом народні депутати не ухвалять пакет законів, щоб створити комплексну систему поводження з побутовими відходами в країні, десятки міст ризикують "потонути" у смітті. І Київ – не виняток.

У мене риторичне питання до народних депутатів. Ви всі працюєте в Києві, а більшість із вас і живе в столиці. Тут ви ходите в ресторани й спортклуби, у кіно й у магазини. Кожен день на роботі й удома ви генеруєте сміття – п'єте мінералку з пластикових пляшок, викидаєте залишки їжі, упаковку від продуктів та інше. Чи замислюєтеся ви, що далі відбувається з цим сміттям? Ви ж розумієте, що воно не розчиняється в повітрі? А, на жаль, в основному лягає в землю мертвим і небезпечним вантажем на довгі роки.

Щороку в Києві утворюється 1,2 млн тонн твердих побутових відходів. ЗІз них 23% спалюється на заводі "Енергія". До 10% – сортують і відправляють на переробку, решта – йде на полігони або вивозиться на стихійні звалища під Києвом тими "діячами", які не хочуть платити за утилізацію сміття.

Основний київський полігон №5 у Підгірцях побудований ще в 1986 році. Наразі він практично вичерпав свій ресурс, і сьогодні ми робимо все, шукаємо варіанти, щоб здійснити його рекультивацію (закриття) й убезпечити навколишні території вже після того, як сміття туди вивозити припинять.

Читайте також: Державна політика поводження з відходами: що заважає позбутися сміття?

Завод "Енергія" технологічно не відповідає європейським вимогам щодо викидів в атмосферу та вимагає переоснащення. І ми цю проблему зараз намагаємося вирішувати: протягом останніх років ми модернізували на підприємстві електрофільтри, тепер плануємо встановити там систему хімічної очистки, що в рази знизить рівень шкідливих викидів. Вартість цих робіт – сотні мільйонів гривень, і на них потрібен час. Але місто робить все, що може в цій ситуації.

Однак проблему сміття необхідно вирішувати глобально, на рівні країни, адже не тільки Київ чи Львів мають проблему безпечної утилізації сміття. Це стосується усіх міст і містечок України. Сьогодні передусім необхідні умови для створення ефективної системи сортування та переробки відходів. Але складність у тому, що законодавчих механізмів і фінансових передумов для впровадження переробки в державі досі не створено.

За останні роки столична влада вивчила досвід багатьох країн, я особисто провів десятки зустрічей із потенційними іноземними інвесторами. Ми спілкуємося з великими міжнародними компаніями, які готові будувати в Україні сміттєпереробні заводи. Але для цього інвесторові необхідно створити відповідні умови: впровадити прозору систему управління відходами, забезпечити виробничі обсяги, надати гарантії повернення інвестицій, а також посилити покарання за нелегальний вивіз і викидання сміття.

У новому законі про житлово-комунальні послуги про переробку побутових відходів згадано лише побіжно. Немає жодної конкретики про те, як і звідки мають з'явитися переробні потужності.

Наведу один цікавий приклад. Нещодавно побував на сучасному німецькому підприємстві у місті Розенові. П'ять районів на півночі Німеччини об´єдналися, щоб вирішити проблему безпечної, екологічної і технологічної переробки сміття. І якщо колись у кожному районі був окремий полігон, то зараз працює єдине сучасне підприємство: полігон із безпечними технологіями і завод із переробки побутових відходів. І ми сьогодні, як я вже відзначив, вивчаємо досвід і моделі роботи в цій сфері різних країн. І також шукаємо оптимальну модель для переробки фільтрату й убезпечення проблемного полігону №5 у Підгірцях.

Читайте також: Україна провалила старт роздільного збору сміття: хто винен і що робити?

Німецькі фахівці проводять ґрунтовне дослідження й уже надали попередні висновки щодо необхідних заходів і варіантів вирішення проблеми з цим полігоном. Головне, що потрібно сьогодні зробити, – поставити технологічне обладнання, аби полігон був гомогенним і не ніс біологічної та хімічної загрози для навколишнього середовища. Бо, за оцінками німецьких фахівців, сьогодні в Підгірцях є близько 1 млн кубометрів фільтрату. Він токсичний і його необхідно переробляти, щоб не сталося надзвичайної ситуації. Німецька сторона повністю вивчає ситуацію і надасть свої рекомендації. Тепер головне завдання – залучити необхідні інвестиції. І тут ми знову повертаємося до створення умов для інвесторів...

Відзначу, що Асоціація міст України звернулася до парламенту зі проханням розглянути й ухвалити пакет екологічних законопроектів, що створюють організаційні та фінансові передумови для становлення цивілізованої системи поводження з ТПВ. Що стимулюють розвиток галузі, надають повноваження органам місцевого самоврядування для організації системи ТПВ. Що, зрештою, приводять законодавство України у відповідність до європейських директив.

Втім, ці законопроекти досі не були винесені навіть на перше читання.

Я розумію, можуть бути дискусії щодо певних нюансів, але окремі деталі можна вже узгоджувати на етапі підготовки законопроектів до другого читання. Треба зробити перший крок, хоча б зрушити цю проблему з місця.

Для нас, представників місцевої влади, сьогодні принципово важливе одне – щоб була створена комплексна система поводження зі твердими побутовими відходами. Щоб загроза сміттєвого колапсу не висіла над містами і селищами України.

Віталій КЛИЧКО


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування »  

Новини