Для українських лікарів і пацієнтів сьогоднішній день можна назвати історичним. 2 квітня стартує кампанія з підписання декларацій з сімейними лікарями, терапевтами і педіатрами. Нарешті ми дочекалися того моменту, коли проголошені зміни почнуть втілюватися у реальність. Та чи готова Україна до цього, здавалося б, простого кроку як укладання договору з лікарем?

Перед тим, як запустити реформу первинної ланки медичної допомоги, змінювалася законодавча база. Ми пам'ятаємо справжні "епопеї" з прийняттям закону 6327, який ухвалили, але з численними правками, що нас не влаштовують... Та мова зараз не про це. Сфокусуємося на основних проблемах, які нас чекають. А вони будуть, і на те існує ряд об'єктивних та суб'єктивних причин.

Відсутність роз'яснювальної кампанії

Найперше, про що варто сказати – проблема сприйняття населенням, адже будь-які зміни даються складно. Цією реформою ми фактично скасовуємо принцип "дільничності", який був закладений ще з радянських часів. Якщо ви народилися у Львівській області і закріплені за місцевою поліклінікою, але проживаєте в Києві, і у свого лікаря вже не були декілька років, то чому він має отримувати за вас гроші? Тепер ви укладаєте договір з будь-яким сімейним лікарем, який вам сподобався, і зарплатня цього лікаря буде формуватися в залежності від кількості пацієнтів, яких він обслуговує.

Читайте також: У МОЗ не змогли довести, що Супрун – в.о. міністра. ДОКУМЕНТ

Нам потрібен буде деякий час, аби звикнути до нової системи, і стосується це як лікарів, так і пацієнтів. Особливо це стосується людей літнього віку, яким надто важко даються зміни. Чи хтось збирається у нашому уряді займатися питання перепідготовки кадрів до нової системи обслуговування пацієнтів? Особисто я цього не бачу, хоча цим варто було займатися ще позавчора. Сьогодні маємо ситуацію, коли готовність відсутня не тільки у пацієнтів, а навіть у лікарів чи інші співробітників лікувально-профілактичних закладів, які б могли фахово пояснити всі нюанси приписної кампанії.

Процес координації на місцях досить слабкий, що призведе до метушні та відвертих маніпуляцій. У ЗМІ вже просочується інформація про недобросовісні дії з боку деяких закладів. Наприклад, 11 поліклініка міста Харкова закликає пацієнтів не вибирати лікаря, а цю графу вони заповнять самостійно. Натомість в Законі України про охорону здоров'я у розділі V, статті 35 (в редакції Закону N2168-VIII від 19.10.2017) чітко зазначено, що пацієнт має право обирати лікаря, який надає первинну медичну допомогу.

Закликаю пацієнтів не бути байдужими до такого роду маніпуляцій, як у поліклініці N11 міста Харкова. Пам'ятаймо, що послуги первинної ланки медичної допомоги є безоплатними, та не безкоштовними! Це суттєва різниця, яку варто розуміти. Будь-яка послуга має свій кошторис, і за неї оплата йде з державного бюджету, тобто з ваших податків.

Проблеми інформаційних систем та координації між первинною. Та вторинною ланками медичної допомоги

Я вже писав про проблеми українських МІС, з яких лише декілька претендують на те, щоб називатися справжніми медико-інформаційними системи, що дозволять обслуговувати заклади належним чином.

Є декілька проблем з інформаційним забезпеченням медичних закладів. По-перше – на жаль, ніхто у нашій країні не може гарантувати надійну охорону даних. Захищеність створених систем від зовнішнього втручання досить сумнівна. Ще одна проблема – можливість шахрайства. Хто буде слідкувати за тим, що у певній МІС чи закладі не використовуються програми з дублювання кількості пацієнтів, аби збільшити надходження грошей до того чи іншого медичного закладу. Але і це не найголовніше...

На мій погляд, основна проблема – це відсутність координації між первинною та вторинною ланками медичної допомоги. Ми стикнулися із ситуацією, коли сімейні лікарі у багатьох випадках просто не знатимуть, до кого направити пацієнта, який, скажімо, потребує консультації кардіолога чи ендокринолога. А це має відбуватися автоматично. Тобто МІС має працювати таким чином, що під час консультації у сімейного лікаря чи терапевта, який зробив висновок про необхідність консультації у вузького спеціаліста, пацієнта автоматично направляють до лікаря вторинної ланки.

Ба більше, до вузькоспеціалізованого лікаря має також надійти уся релевантна інформація про пацієнта, включно, наприклад, із нещодавніми результатами аналізів, рентгенологічними знімками, тощо. Тільки уявіть, наскільки ефективно будуть працювати медичні заклади, якщо система координації між ними буде налагоджена таким чином. Але цього наразі немає, і це велика проблема, яку потрібно вирішувати. Інакше ми перетворимо реформу у хаос.

Індивідуальне ліцензування лікарів та фінансові питання

Максимальна сума фінансування за 2000 пацієнтів для сімейного лікаря становить 70 тисяч гривень на місяць. У цю суму включено фінансування на оренду, комунальні послуги, заробітну платню медсестри та інших працівників, а також інші витрати, що необхідні для лікарської діяльності.

Заробітну платню лікарю слід узгодити із своїм керівництвом, яке встановлює рівень оплати праці лікаря в залежності від прибутку та витрат. Хочу зазначити, що найбільш розумні головні лікарі закликають своїх лікарів працювати у статусі фізичної особи-підприємця (ФОП), що дозволить їм отримувати значно більшу заробітну платню.

Читайте також: Медична реформа: урядова політика заводить країну у глухий кут, вийти з якого буде надзвичайно важко

Переваги лікарів-ФОП очевидні з точки зору податкового законодавства. Якщо зібрати усі обов'язкові платежі, які має сплатити медичний заклад, то це майже 56% від надходжень, адже заклад, мусить робити ще і соціальні внески за кожного працівника. У випадку, якщо лікар реєструє ФОП і, як самозайнята особа приєднується до спрощеної системи оподаткування, то йому треба сплатити лише 5% від власного доходу, а також єдиний соціальний внесок, що сягає 819 гривень на місяць. Підраховано, що лікарі-ФОП в місяць зможуть в середньому отримувати 18 тисяч гривень, що є досить непоганою заробітною платнею як на сьогодні. Крім того, таким чином лікар зможе суттєво покращити умови прийому і обслуговування своїх пацієнтів.

Я більше ніж переконаний у тому, що індивідуальне ліцензування медичних працівників сьогодні є доцільним як ніколи раніше. У стратегічній перспективі (через 5-7 років) це дозволить суттєво покращити якість надання медичних послуг, що є найголовнішим завдання запровадженої медичної реформи.

Згідно із Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" лікарська практика є різновидом діяльності, що підлягає обов'язковому ліцензуванню. Закон чітко визначає правовий статус суб'єктів, які можуть отримувати таку ліцензію – юридичні особи та фізичні особи-підприємці. У згаданому вище Законі про охорону здоров'я у розділі V вказано, що первинну і вторинну медичну допомогу можуть надавати професійно підготовлені працівники, що перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров'я чи фізичними особами-підприємцями.

Система індивідуального ліцензування прекрасно працює в країнах Європи, та чи запрацює вона в Україні? Є чимало юридичних колізій та неврегульованих законодавчих моментів з цього приводу. Наприклад, виникає закономірне питання – як лікар-ФОП відпускатиме ліки чи вакцинуватиме дітей? А чи не продасть він часом препарати чи вакцини, які купуються за рахунок державного бюджету?

І ще один важливий аспект. Згідно з положень Цивільного кодексу України, цивільно-правову відповідальність за шкоду, яка здійснена працівником, несе роботодавець. Тобто, якщо медичний працівник надав послуги неналежним чином, то відповідальність перед пацієнтом несе медичний заклад, а не конкретний лікар.

В умовах індивідуального ліцензування лікарів виникає спокуса перекласти увесь тягар відшкодування завданих збитків пацієнту саме на лікаря. Тобто медична установа опікуватиметься лише належними умовами приміщення та обладнання, а от професійна діяльність та пов'язані із нею ризику повністю переходять на плечі самого лікаря. У цьому питанні варто врегулювати зони відповідальності, аби уникнути серйозних непорозумінь і не погіршити ситуацію.

Проблемами індивідуального ліцензування лікарів та врегулювання їх діяльності у якості ФОП активно займається громадська організація Платформа Здоров'я. Хочу донести до відома лікарів, що ми запускаємо освітні кампанії, де фахівці детально роз'яснюватимуть, як ефективно працювати у нових умовах; як відкрити ФОП та стати ефективним менеджером своєї лікарської практики. Долучайтеся до нас, ми будемо раді допомогти вам, адже саме від вашої роботи залежить здоров'я наших співгромадян.