“Подумай, яке ти маєш право очорнювати, – 

ти, чия   гідність, – лише відсутність спокуси,

                                 чий успіх, напевно, – справа випадку,     

                                                  чиє високе становище, – заслуга далекого      

                                         предка, чиє благополуччя, – злий жарт долі”.

                                      Вільям Теккерей, “Ярмарка суєти”.

Виявляється,  серед незліченних аналогів списку журналу “Форбс” є й така примха глобальних крутеликів, як найкрутіші весілля у світі. Йдеться, зокрема, про “свадьбуху” №1 на планеті за минулий, 2017-й рік, яка протікала в улюбленому для найтлустіших товстосумів планети  гольф-готелі Luton Hoo у британській “Рубльовці”  під назвою Бедфордшир, куди полюбляють злітатися власними повітряними лайнерами номінанти того самого “Форбсу”.

Весілля №1 переплюнуло навіть ощасливлення заміжжя дочки відомого , як диригента, і ще відомішого, як холуя Путіна Співакова, а також гульбан у маєтку Майєндорф того ж луб'янського м'ясника хокеїста НХЛ Олександра Овечкіна із артисткою Анастасією Шубською, на весіллі яких привітання від Путіна зачитував ще один блюдолиз кремлівського рейху Колька Басков.

 Який глибинний смисл у тому, що саме у цій бедфордширській ”Ярмарці суєти” було знято не так давно   фільм за однойменним твором великого   романіста позаминулого століття Вільяма Теккерея, який,  за його власним баченням, показав цей недолугий для кожного чесного і талановитого письменника світ, як "виставу пороків" чи як "парад снобів", за назвою іншого твору видатного колеги із Альбіону.

Сучасними прототипами "героїв марнославства" була молода пара — випускник знаменитого юрфаку Королівського коледжу і блискучий адвокат зі світовим іменем Алекс і така ж архи-успішна  спудейка коледжу Її Величності, майбутній мистецтвознавець Єва.

Читайте також: ГТС України: тінь приватизації

Ясна річ, бачу роззявлені роти снобів, які поглинають ці рядки, – наречена звалила публіку озолоченою сукнею від Phillip Lepley Bridal Couture, від якої вона чомусь час від часу відстібала рукави. Не відставали від молодят  пишнотілі мами, пані Анджеліка і пані Людмила, які приволокли на собі на цю ярмарку суєти суєт шмаття від не менш крутих кутурьє.

Щоб не втратити патріотичного начала належало марнославцям на берегах Ла-Маншу гуляти у косоворотках, назву яких не могли перекласти тутешні таблоїди.  Місцеві віскарі із тих же мотивів “любви к родіне” не котувалися – було заварено виключно ексклюзивних вісім водочних настойок, якими можна було впитися до чортиків  один раз у житті і тільки тут, у цьому Hoo. Нам уже колишньому старшому брату належить бути вдячним, що спеціально спровадженого із Арбата діджея кликали Kozaks.

У розпалі застілля вигулькнули на помості спочатку театр “Ромен”, а відтак затягнув на усю британську Івановскую "Хор Турецького", доставлені за Ла-Манш спецрейсом із Білокам'яної.

Напередодні дегустації наливок були спічі. Вразив усіх батько нареченої, який усю цю ярмарку "забашляв". Власник "Альфа-групп", друг самого кремлівського фюрера, мало не Чингізхан, а просто мільярдер Герман Хан. Виголошуючи напуття на двох мовах, папік ще не знав, що він зовсім невдовзі займе чільне місце у санкційному списку США найкорумпованіших московських гангстерів.

Читайте також: Ливийский скандал Тимошенко. Имеет ли он под собой фундамент?

Коли ж промовляв опісля баті сам наречений Алекс, наречена Єва плакала. Від щастя.

Як і її єдинокровний предок, вона також не знала, що гряде. І що зовсім скоро вона буде знову плакати. Але не від щастя.

"Свадьбуха", яка потрясла світ, відгуділа посеред літа, а уже на весні, 3 квітня, наречений загримів за грати. Причому із потрясінням також не менше, ніж світовим.

Як відомо, на наших очах відбувається теж подія номер один планетарного масштабу у сферах уже серйозних, геополітичних – у США ведеться під керівництвом спецпрокурора, екс-директора ФБР Роберта Мюллера безпрецедентне кримінальне розслідування про змову високопосадових американських сановників із Росією проти США.

Крізь горнило слідства уже пройшли кілька десятків ключових посадовців. Чинних і терміново звільнених у ході слідства. Над усіма цими вашингтонськими топами висить кримінальний меч у руках грізного Роберта, а Америка, як і весь світ, завмер в очікуванні – хто першим опиниться у камері невблаганного американського правосуддя.

І от перший пішов. Якраз наречений із “ярмарки суєти”, адвокат знаменитої юридичної міжнародної кампанії Скадден – Алекс ван дер Цваан.

Від весілля не минуло й кількох місяців, а герой теккерівської ярмарки став світовою знаменитістю уже не у адвокатурі, а у криміналістиці.

Виявляється, між цими двома сферами є сполучена посудина, яка називається так банально – брехня. У своєму немеркнучому романі Теккерей вивів кредо таких вертухаїв: ”Завжди бути правим, завжди йти напролом,  ні в чому не сумніваючись, – саме з допомогою цих якостей тупість управляє світом”.

Жити за цим правилом лондонський новоспечений адвокат брав уроки у свого клієнта і вчителя в одній особі – Пола Манафорта, який у глобальній справі Мюллера є головним фігурантом.

Це той самий американський аферист, який нам, українцям, накоїв немало лиха, який переставляв ноги зеку Януковичу і зіграв далеко не останню роль у сходженні єнакіївського  урки на політичний олімп України, у якій виборці, як відомо, володіють званням світових лохів, яких дурити – що два пальці у Дніпрі чи у Гудзоні помочити.

Саме пан Пол з Америки надоумив зека на печерському троні ув'язнити  суперницю на президентських виборах Юлію Тимошенко. Однак, в силу міжнародного розголосу справа стала надбанням для сильних світу цього із Вашингтоном на чолі, де зробили висновок, що у переслідуванні українського екс-прем'єра нема жодних кримінальних підстав, а є виключно політична мотивація.

Тому належало відтак розгорнути справді у світовому масштабі юридичну кампанію із захисту Януковича від критики у всіх світових столицях за переслідування політичної конкурентки. Бо Тимошенко у в'язниці – це означало для номінального президента України втратити правову і політичну легітимність у світі. Практично йшлося про те, що  ніхто не визнавав би донецького гангстера тим самим президентом.

І от тоді для порятунку від міжнародної делегітимізації Януковича Манафорт й найняв нашого жениха. Московський зять із лондонською пропискою розгорнув нечувану кампанію із дискредитації Тимошенко, до якої за нечувані гонорари залучив десятки лобістів, юристів, піарників по усьому світу.

Як не згадати знову незабутнього автора "Ярмарки марнославства": "Що за брехун і ідіот сказав, ніби ”солов'їв байками не годують? У суспільстві, як відомо, брехня вважається чимось вроді універсального соусу, і нема такого їдла, яке вона не помогла би  нам проковтнути".

Ковтали брехню про Тимошенко до пори, до часу. У вироку жениху у косоворотці сказано, що завдяки його так званому юридичному звіту на захист диктатора українська прем'єрка “була позбавлена основних прав за західними правовими нормами” і була осуджена незаконно.

Власне, уже у ширшому сенсі уже у теперішньому розслідуванні було встановлено у  показах Алекса ван дер Цваана все ту ж нев'янучу брехню. Це у нас, наприклад, стати президентом і не брехати – якось непристойно, а у них, за океаном,  неправдиві свідчення, тобто брехня – не що інше, як кримінальний злочин, за який належиться п'ять років буцегарні, що й загрожує  ув'язненому на сьогоднішній день екс-жениху на 30 діб.

Варто звернути увагу на реакцію на багатомільйонну суму із каси Януковича через Манафорта за послуги ван дер Цваану – реакцію  слідчого: "То лише вершина айсберга". До речі, фірма Скадден уже повернула уряду України 567.000 доларів – частину коштів, які заплатив Янукович Цваану за очорнення Тимошенко.

У цій драматичній історії із барвистим весільним початком і сумним тюремним ще не фіналом інтригує уже чисто наша українська допитливість – чого ж це так палко помагав ув'язнювати Тимошенко у світовій громадській думці не хто інший, як зять друга Путіна?

Є з цього приводу в американському розслідуванні більш, ніж інтригуюча інформація для роздумів. Цваан діяв через Манафорта, а правою рукою цього “діловара” в Україні був якийсь Костянтин Килимник. Як виявили слідчі спецпрокурора Роберта Мюллера, він був і є офіцером російської розвідки.

Цваан зізнався, що знав про це. А то уже не просто злочин, яким є  брехня. Співпраця із розвідником практично ворожої нині для США країни – куди серйозніше. Але то уже їхні американські розборки.

Не знаю, чи сподівався Вільям Теккерей, що його роман доживе до наших днів. Змальовуючи свою “Ярмарку суєти”, письменник позаминулого століття виводив світ, який є "місцем суєтним, злим, біснуватим, повним усіляких шахрайств, фальші і облуди".

Може тому й живе роман, що не змінився крізь століття світ, який у ньому зображений.

І ще варто затямити рядки із немеркнучого літературного шедевру не тільки мажорному улюбленцю долі, котрий визирає зараз крізь грати в'язниці штату Колумбія, що “світ – це дзеркало, і він повертає кожному його власне зображення”.  

(При написанні статті використано факти із публікацій The New York Times )

Василь БАЗІВ, для UAINFO