Чи задумувалися ви колись, чому в Україні, яка досі має дуже жорстку політику щодо незаконного обігу наркотиків, рівень наркоманії з часом лише зростає?

Чому правоохоронні органи зосереджені на тому, щоб притягти до відповідальності якомога більше споживачів наркотиків, а не наркодилерів? Чому кожен другий засуджений в Україні – це споживач наркотиків, однак це не зменшує поширеність наркоманії?

У країнах з демократичними цінностями і пріоритетом прав людини не обговорюється той факт, що суто каральний підхід у боротьбі з наркоманією не є дієвим. Потрібна медична і психологічна допомога, замісна терапія, реабілітація, соціалізація, профілактика і попередження вживання психоактивних речовин. А це можливо лише тоді, коли ми розглядаємо наркоспоживача не як злочинця, а як хворого, якому потрібна допомога.

Читайте також: Українській нації загрожує виродження

У нас з 2013 року є державна стратегія з наркополітики, яка базується на принципах гуманізму, які ми поділяємо з європейськими країнами. Це дуже важливо, це цінності, на яких будується все інше. Однак стратегія фактично не виконується, бо план заходів з її реалізації ще не затверджено урядом.

Наприклад, згідно стратегії, ми маємо переглянути критерії визначення кількості речовин, за наявність яких наступає кримінальна відповідальність. Незважаючи на відсутність плану заходів з її виконання, вже відбувається перегляд неадекватно занижених порогових кількостей психоактивних речовин (наркотичних засобів), за які наступає адміністративна та кримінальна відповідальність. Цей проект наказу зараз знаходиться на громадському обговоренні.

Збільшуються розміри, з яких наступає кримінальна відповідальність за незаконне зберігання наркотиків (за частиною 1 статті 309 ККУ). Це не є декриміналізацією, ми не прибираємо з Кримінального кодексу ст. 309. Навіщо це робиться? Для того, щоб люди, які вживають наркотики, мали можливість пройти реабілітаційні програми, якщо мають таку потребу і хочуть цього. Лише за те, що вони вживають заборонені речовини, люди не повинні потрапляти в заклади кримінально-виконавчої служби, вони повинні мати можливість потрапити у заклади охорони здоров’я.

 Ми дослухалися до рекомендацій міжнародних інституцій, зокрема Міжнародного комітету з контролю за наркотиками ООН. Вивчили досвід інших держав, наприклад Португалії. Через деякий час після гуманізації наркополітики в цій країні настали суттєві зміни. У першу чергу знизилося споживання наркотиків через скорочення пропозиції, тому що правоохоронні органи перестали ловити споживачів заборонених речовин, а зосередилась на боротьбі з тими, хто продає наркотики. Споживачі наркотиків з рук силових структур перейшли до сфери охорони здоров’я і соціальних програм, і це мало вражаючі позитивні наслідки для Португалії.

Судимість і кримінальний анамнез для людини негативно визначають все її подальше життя. Якщо людина має судимість, швидше за все, вона не зможе продовжити навчання, буде на маргінесі ринку праці. Відповідно – більш вірогідно шукатиме шляхи незаконного збагачення: наприклад, крастиме. Давайте спитаємо себе: ми точно хочемо поставити на цей шлях, наприклад, студента, у якого знайшли кілька грамів конопель, і гордо назвати це боротьбою з наркоманією? Чи хочемо ми, щоб наркоспоживач боявся лікарів, соціальних служб, і, звісно, поліції, для якої він найлегша мішень? Чи буде він звертатися за допомогою до лікаря-нарколога, якщо цей лікар в Україні зобов’язаний інформувати про таке звернення поліцію?

Читайте також: Голлівудський актор Блейк Херон знайдений мертвим

Переважна більшість тих, хто зараз отримує вироки за наркостаттями, це споживачі наркотиків. Ми точно хочемо тримати їх в тюрмі, поширюючи таким чином ВІЛ, гепатити, мультирезистентний туберкульоз? Адже строки ув’язнення закінчуються, всі ці люди виходять і живуть поруч з нами.

Правоохоронна система зараз зосереджена на наркоспоживачах, а ті, хто наркотики розповсюджує – фактично залишаються поза увагою. Про це красномовно говорить статистика судових вироків: кількість засуджених зберігання без мети збуту в Україні постійно зростає, а кількість засуджень за збут наркотиків невпинно знижується.

 Ми повинні зробити все можливе для того, щоб наші громадяни відчували безпеку для себе і своїх родин. Щоб люди, які вживають психоактивні речовини, не відчували страх бути ув’язненими лише за сам факт такого вживання, не відчували страх звертатися по всебічну допомогу, щоб позбутися наркозалежності. Це і є – діяти в інтересах держави та її громадян.