Будівництво триповерхової будівлі в традиціоналістичному стилі завершено у 1924 році. Споруда наріжна, L-подібна у плані. Композиція чільного фасаду — симетрично-осьова, архітектоніка має дещо неокласицистичний характер. Перші два поверхи вертикально розчленовані за допомогою симпліфікованих пілястрів, фактично лізен, над якими чітко прочитується горизонтальний пояс з антаблементу, широкого фризу та акцентованого карнизу. Над порталом будівлі облаштовано еркер прямокутного перерізу зі світловими прорізами на міжсходових майданчиках.

Читайте також: Вуличний музикант з Луганська розповів про життя в Ужгороді

Портал будівлі та високий рустований цоколь виконані в технології «штучний камінь» — фактурну поверню площин отримано методом бучардування, ребра структурних елементів порталу та русту оздоблені насічками у вигляді паспарту. Цоколь має від'ємний нахил. Фасади тиньковано спеціальною сумішшю типу Břiizоlit із різноманітними вкрапленнями дрібної фракції.

Однією з родзинок будівлі є масивний бетонний стовпець на сходовому майданчику першого поверху, декорований «штучним каменем» — він має всі ознаки рідкісного для України стилю чеський кубізм. Підлога сходових майданчиків оздоблена двоколірною цементною плиткою фірми Rako.

Значна частина столярки будівлі збереглась і перебуває у доброму стані, автентичну фурнітуру збережено. Двері та вікна засклені автентичним фаскованим склом.

На жаль, ця пам'ятка міжвоєнної доби перебуває під загрозою знищення — розпочато незаконну реконструкцію. Будівля є щойновиявленим об'єктом культурної спадщини, є частиною пам'ятки містобудування місцевого значення Малий Ґалаґов та знаходиться в межах історичного ареалу населеного місця.

Будь-які роботи на об'єкті потребують погодження центрального органу з питань охорони культурної спадщини — Міністерства культури, а реконструкції заборонені законодавством.

Забудовників навіть не зупиняє той факт, що Малий Ґалаґов має потенціал стати кандидатом на внесення до переліку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Не лякають і можливі кримінальні справи за пошкодження об'єкта культурної спадщини.

Просто хтось вирішив зробити надбудову з облаштуванням мансардних вікон, замінити автентичну столярку з фурнітурою та фаскованим склом, затинькувати будівлю невідповідним розчином. Про відновлення чи реставрацію елементів з покриттям «штучний камінь» навіть не йде мова — це космічні технології для печерних вандалів.

Читайте також: Село под Ужгородом как пример настоящей, а не надуманной евроинтеграции. ФОТО

Bohdan Andriyiv, Олег Боршовський, коли врешті-решт закінчиться знищення історичного та архітектурного надбання ужгородців? Ви дійсно хочете увійти в історію людьми, які зашкодили нашому місту отримати охоронний статус спадщини ЮНЕСКО з усіма бонусами, які від цього отримає міський бюджет?