Боготу ми бачили, в основному, з вікна готелю чи автобусу, але дозволю собі короткі дорожні замітки. Дев‘ятимільйонне місто затиснуте між гір. Нові респектабельні, зелені, з магноліями й евкаліптами райони, з будинками з червоної цегли дуже контрастують з брудними околицями, щільно заліпленими двоповерховими хібарками.

В Боготі немає ані метро, ані трамваїв – тролейбусів, то ж місто страждає від заторів й головний громадський транспорт- автобуси найрізноманітніших форм, фасонів: від смішних маршруток – до трисекційних монстрів, забитих людьми. Постійний трафік, загазованість й вологий клімат. Єдиний транспорт, на якому можна рухатися більш- менш швидко, це мопеди.

Читайте також: Красиві види Болівії і Перу в фотографіях мандрівниці Sonia Szóstak

Будівлі й паркани розписані химерними муралами і графіті , які тут дуже популярні. Сюжети вуличного живопису найрізноманітніші: індіанці, інопланетяни, любов, війна, Че, Колумб, рокові красуні. Графіті рихиують убогість околиць дев’ятимільйонного мегаполісу.

Щоб поміняти гроші, треба не лише паспорт, а й здати відбитки пальців):. На місцевих монетах - фігурки жаб і ящірок, такі , як можна побачити в популярному тут музеї золота, де зібрані артефакти доколумбійської епохи, маски шаманів і предмети побуту ( все ж примудрилася забігти туди на півгоди ). Й чесно зізнаюся, що до цієї поїздки нічого не чула про колумбійського художника Фернандо Ботеро, стиль якого - гротеск , іронія і відмінне почуття гумору.

А ще любов до пишнотілих моделей. Навіть балерини, коти, геріллас , предмети і тварини - в нього товсті й пухкенькі . Колумбійці страшенно пишаються сеньйоро Ботеро, мені теж його роботи сподобалися): Колумбійці фанатично люблять футбол, пристрасно відслідковують всі ігри своіх улюблених команд і всіх колумбійських футболістів в інших командах. Й вдень чи зранку можна почути петарди й шаленство на вулиці, це радощі, що десь в Європі, де в цей час вечір, хтось з улюбленців забив гол.

Читайте також: 7 самых холодных и больших водопадов от которых не слышно ни звука

В чотири дні вмістилися десятки зустрічей, подорож в джунглі в зону реінтеграції і навіть коротка пробіжка двома музеями. До побачення, Колумбія! Бажаємо тобі миру.

Кращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org