Польща має чимало туристичних об’єктів, маршрутів та атракцій, але першим номером тут виступає маловідомий українцям "Шлях Орлиних гнізд", пише у своєму блозі на "Новому часі" мандрівник і журналіст Роман Маленков. Це маршрут королівськими замками, зведеними у XIV столітті ще за часів правління Казимира Великого, які й досі височіють між містами Краковим і Ченстоховою на високих вапнякових скелях юрського періоду.

Це неймовірний, казковий маршрут, дуже популярний серед поляків. Адже, крім суто естетично-романтичної привабливості відвідування королівських замків, є для них ще й частиною патріотичного виховання. Лише уявіть ґрунтову парковку довжиною у 250-300 метрів і шириною в дев'ять рядів, геть заповнену автівками. Саме таку картину звично побачити біля "середньостатистичних" руїн замку в Мирові. Така величезна кількість відвідувачів достеменно свідчить про дві речі: перше – поляки дуже люблять внутрішній туризм, друге – замки "Шляху Орлиних гнізд" неймовірно цікаві.

Юрський період тривав на нашій планеті 200-145 млн. років тому. Одним із перших його дослідників був великий Олександр Гумбольд, який і дав назву цій добі. Назва пішла від гірської місцевості на кордоні між Францією та Швейцарією – Юра. У Польщі є своя Юра – височина, яка тягнеться від Кракова до Ченстохової. Поверхня височини викладена породами юрського періоду – доломітами, мергелями й вапняками, які відклалися колись у водах теплого моря. Вапняків найбільше, вони часто виходять на поверхню останцями, інколи досить великими й химерними, формуючи краєвиди скелястих гір. Часто вапнякові породи розрізані ерозійними долинами, в яких досить поширеними є карстові явища. А тому у вапняках багато карстових печер.

Скелясто-горбиста, глибоко розчленована Краківсько-Ченстоховська височина була колись кордоном між Польщею та Сілезією. Нині це територія в межах Польщі, Німеччини та Чехії, а у XIV столітті це було васальне німецькому імператорові потужне князівство (герцогство), яке надзвичайно жахало польського короля Казиміра ІІІ Великого. Настільки, що той вирішив відмежуватися від нього лінією замків і фортець, наче Чорним дозором від примарних білих блукачів.

Ось тоді й постав шлях королівських замків, які, зважаючи на їхнє розташування серед високих скель, стали називати Орлиними гніздами. Пізніше польська корона розпродала замки феодалам, а після Шведського потопу (катастрофічна для Польщі шведсько-польська війна у 1655-1657 років) більшість цих замків перетворилася на руїну.

Минулого століття було створено туристичний маршрут – "Шлях Орлиних гнізд" (Szlak Orlich Gniazd), який нині стоїть під номером один у реєстрі туристичних маршрутів Польщі. Його довжина 163 км, він охоплює 17 замків та Ойцовський національний природний парк. Колись замків було значно більше – деякі дослідники називають цифру 25. Але частину з них, після воєн із шведами, розібрали на будматеріали місцеві мешканці, а більшість серед тих, що залишилися сьогодні, – це надзвичайно мальовничі замкові руїни.

Тут і далі – всі фото Романа Маленкова

Найбільшим замком "Шляху Орлиних гнізд" є Огродзенець, розташований у селі Підзамчому. Це один із еталонів консервації грандіозних замкових руїн із пристосуванням їх до туристичного маршруту. Величезний комплекс скель, мурів, металевих сходів і драбин, усіляких галерей і місточків є однією із найцікавіших замкових туристичних атракцій у Польщі. Яка до того ж іще й цілком безпечна.

Тут можна поблукати між замкових руїн і бути впевненим, що жоден камінь не впаде на голову, полазити височезними й товстелезними мурами, знаючи, що не впадеш донизу. Навколо замку розвинена розважальна інфраструктура: канатний парк, парк замків у мініатюрі, кафе, ресторації тощо. А ще, кажуть, тут є привид велетенського чорного пса, на якого перетворився один із колишніх власників – жорстокий і кривавий воєвода.

Читайте також: Назад у минуле: подорож найдивовижнішими замками Європи

До найцікавіших ділянок "Шляху Орлиних гнізд" належить скелястий хребет, на кінцях якого стоять замки Миров і Боболіце, а також Ойцовський національний парк, із ущелиною річки Прьондник, купою химерних скель і замками Пєсковою скалою та Ойцовського. Також надзвичайно мальовничими вважають відновлений ще на початку минулого століття замок Бендзин і велику замкову руїну Тенчин, що біля села Рудна.

Найпівденнішим пунктом "Шляху Орлиних гнізд" і його початковою точкою є королівський замок на Вавелі в Кракові. Звичайно, цей величезний замок є абсолютно самостійним туристичним об’єктом, де можна провести цілий день, але ж з пісні слів не викинути – із Вавеля починається туристичний маршрут. За 15 км на північ від Вавелю лежить замок Кожкєв. Відновлений (на мою думку, не дуже вдало) невеличкий замок, який нині функціонує як приватний готель і музей.

Ще 15 км на північ, і ми потрапляємо в неймовірний каньйон – Ойцовський національний парк. Тут стоїть напівзруйнований, але дуже мальовничий королівський замок на Золотій горі. Він гармонійно вписаний у скелі, які навколо розкидані повсюдно. Місцевість нагадує гірську, адже річка Прьондник виорала у вапнякових породах глибоку ущелину, відкривши багато виходів вапняку, які й постали химерними навколишніми скелями. У давнину цією долиною проходив жвавий торговий шлях із півночі на Краків. Його якраз і охороняв Ойцовський замок. Інший край ущелини оберігав замок Пєскова скала.

Замок Пєскова скала розташований біля села Сулошової. Це один із небагатьох замків маршруту, який відреставрований до стану “нової копійки”. Поряд із замком стоїть скеля, відома на всю Польщу та і за її межами, – Мащуга Геркулеса. Це високий вапняковий стовп, який нагадує гігантську булаву. Цю булаву "зажбурив" сюди краківський король Кракус, після перемоги над страшним вавельським драконом.

Існує легенда, згідно з якою пес (Pies) носив для своєї хазяйки, замурованої в темниці, їжу. Хазяйку замурував чоловік-воєвода, відплативши за зраду з офіцером замкової варти. Через два роки, після смерті воєводи, стіну темниці розібрали, щоб дістати кісточки зрадливої красуні й перепоховати її, але Pies врятував улюблену хазяйку, звідти й пішла назва замку – Пєскова скала. Хоча, звичайно, це лише легенда, яких склали чимало про цей замок. Прозаїчніша версія походження назви замку – першим власником місцевості, де нині стоїть замок, був чоловік на ім’я Пєско.

Замок Пєскова скала свого часу був перебудований у магнатську резиденцію, тому там є і високий палац, і годинникова вежа. У замку розташований великий музей. Вхід, ясна річ, платний.

Ще одним дуже мальовничим об’єктом на "Шляху Орлиних гнізд" є замок Тенчин, розташований між селами Рудно й Тенчинеком. Він стоїть на високому скелястому пагорбі, але оточений досить густим лісом, тому фотогенічний лише в холодну пору року, коли на деревах немає листя. Тож якщо хочете гарних світлин, раджу приїхати сюди восени або навесні. Замок нині потроху реставрують і відбудовують. Майже з нуля підняли в’їзну браму, де міститься нині вхід. Раджу їхати до замку від села Рудна – тут розташований гарний оглядовий майданчик.

Читайте також: Шарівський замок повільно руйнується. А міг би приносити мільйони. ФОТО, ВІДЕО

Рабштин. Тутешній замок нині у процесі відбудови, хоча він усе одно досить симпатичний. Це такі собі замково-палацові руїни із баштою, які вночі гарно підсвічуються. Із Рабштином пов’язана родина українського гетьмана Оліфера Голуба – його кузен свого часу керував гарнізоном замку.

Неподалік від Рабштина в шахтарському містечку Бендзині (фактично це передмістя Катовіце) зберігся ще один чудовий замок. Його світлини часто розміщують на обкладинках путівників і фотоальбомів – це замок-цяцька. Відносно невеликий, але дуже неприступний на вигляд. Його можна вважати еталоном замку магната середньої руки – саме такі замки нам показують у кіно, коли йдеться про резиденції європейських баронів чи графів. Збудований за часів Казимира Великого, зруйнований шведами під час Великого потопу, на початку ХХ століття він був приречений на загибель – міська влада Бендзина вирішила розібрати старовинні руїни. Замок врятував граф Едвард Рачинський, який відбудував його власним коштом.

Приватним коштом було відбудоване ще одне Орлине гніздо – королівський замок у Боболіце. Невеличка, але неприступна на вигляд твердиня – результат багаторічної роботи реставраторів і реконструкторів, яких профінансували нинішні власники Боболіце брати Лясецькі, сенатор Сейму та бізнесмен, нащадки колишніх власників. Казковий замок нині перетворено на готель.

Від Боболіце до Мирова 2 км. Цей замок також належить Лясецьким, які вже розпочали відновлювальні роботи. Між замками розкинувся неймовірної краси півтораметровий вихід юрських вапнякових порід – казкові скелі, в які прекрасно вписуються обидва замки.

У містечку Севєжі (недалеко від Бендзина) є ще один цікавий замок. Він не зовсім Орлине гніздо, адже стоїть на рівнині, навіть на болоті, і він не королівський – цей замок належав біскупам (єпископам) із Кракова. Але фахівці також включають його у "Шлях Орлиних гнізд", оскільки замок цікавий і дуже оригінальний. Він зараз також у процесі реставрації.

Є й інші замки у маршруті – Ольштин, Бидлін, Пилиця, Смолєнь. "Шлях Орлиних гнізд" казковий і його неодмінно варто побачити.

Найкращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org