Якщо не щодня, то через день, поздоровляю я своїх фейсбуківських друзів із їхнім днем народження, запощуючи на їхніх сторінках «многії літа».

Раніше я робив так лише щодо тих людей, яких я знаю особисто, і тому конфузів ніяких не було. Зазвичай я знав про тих, хто пішов від нас, і тому обминав вітанням збережену сторінку або ж видаляв її з активу на моїй стрічці. Боліснобачити тут невидалену сторінку людини, якої вже немає...

Я розумію тих родичів, які продовжують утримувати й навіть підтримувати записами про покійника, який залишив помітний слід як культурний діяч, письменник чи поет, мистець чи й політик. 

Читайте також: Что писать в Facebook, чтобы не оказаться в суде?

А як бути в тих ситуаціях, коли йдеться про людину пересічну, без особливих заслуг перед суспільством, але родина не хоче видаляти сторінку? 

Напевно є ситуації, що сторінку мав одинак, у якого не було родичів, а були тільки друзі, які не мають змоги закрити стррінку, і вона висить в інтернеті, додаючи статистики Фейсбукові. 

Таких «мертвих душ» (лапки вживаю, щоб нагадати про роман М. Гоголя) за роки мого побутування в мережі я можу згадати десятки. Ніяково ставало кожен раз, коли надибував на сторінку покійника. Спочатку шокувало, коли бачив там свіжі записи. Потім додумався виводити їх із свого активу...

...Від недавнього часу, щоб якоюсь мірою активізувати свій фейсбучний актив, я увів у традицію розкидати «МНОГІЇ ЛІТА!» кожному з моїх ФБ друзів, хто відзначає свій день народження.

Це забирає декілька хвилин, але робить приємність обом сторонам і справді активізує інтерес одного до іншого.

І тут раптом тобі пишуть у приват: «Дякуємо, але ім‘ярек немає вже на світі півтора року». Сумно стає, звичайно. Але й ніяково від того, що отак знічев‘я, можливо, розворушуєш людям ще незагоєну від втрати близької людини рану...

Ясна річ, можна й дорікнути за те, що не видалили сторінку, навіщось зберігають і навіть підтримують її записами. Але мені не хотілося б тут вникати у ці деталі, хоч цей аспект теми, безумовно, актуалізує питання морального чи якогось там іншого характеру.

Мене у зв‘язку з цим заскочило інше: серед десятків чи й сотень мільйонів профілів Фейсбуку напевно залишаються сотні тисяч, якщо не пару мільйонів, сторінки людей, яких уже немає. 

Не знаю, що з приводу таких сторінок говорить у своїх настановах сам Фейсбук. Не маю часу й бажання перечитувати сотні сторінок його правил. Припускаю, що обговорювана зараз тема там може бути й обійденою.

Очевидно, що Фейсбук та інші соціальні мережі повинні у якийсь спосіб відстежувати й закривати сторінки мертвих душ, якщо цього не додумуються чи не можуть зробити родичі, друзі чи знайомі покійного.

Читайте також: Витік даних Facebook: про що варто знати українцям

Зрештою, якщо хтось хоче зберігати активними сторінки покійників, ці профілі варто було б трансформувати у тематичні сторінки, як, наприклад, наша сторінка, присвячена Тарасові Шевченкові.

А що ви думаєте з цього приводу?

Кращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org