У кокосі корисне все: і м'якоть, і водичка, і жири. Водички в стиглих кокосах не більше ложки, тому зупинимось на жирах і м'якоті.

Почнемо з жирів. Серед апологетів здорового способу життя усе більшої популярності набуває кокосова олія: кажуть, на ній можна смажити і пекти, бо жир не окислюється.

Відразу скажу, що жир справді не окислюється, однак усе смажене – нездорове. На чому б ми його не готували, при смаженні утворюються кінцеві продукти глікації (КПГ), які безповоротно руйнують наші білки, прискорюють появу хвороб та старіння.

Отже, кокосовий жир. В основному, він складається із насичених жирів, тобто таких, які майже не окислюються. Майже половину становить лауринова кислота (основна жирна кислота грудного молока), яка нормалізує рівень холестерину, підвищуючи вміст "хорошого". Ця кислота є корисною для серця.

Але кокосова олія дуже калорійна, тому вживати раджу не більше, ніж половину чайної ложечки. Та й то – якщо ви щодня пробігаєте хоча б 5 км.

Читайте також: Що їсти літнім людям: поради з Німеччини

Лауринова кислота знижує ризик ожиріння, робить шкіру м'якшою та більш зволоженою, покращує структуру волосся, а також зменшує ризик грибкових уражень шкіри та нігтів.

М'якоть кокоса – це не просто клітковина, яку дуже люблять наші корисні кишкові бактерії, але і джерело калію, заліза та сірки. Крім того у ній містяться різноманітні фолати, які захищають від інсультів та інфарктів, запобігаючи утворенню особливої "інфарктної" амінокислоти-маркера гомоцистеїну.

А ще кокос корисний для жінок. Мабуть, багато з вас чули про естрогеноподібну дію кокоса. Навколо фітоестрогенів побутує багато міфів. Настав час їх розвіяти.

Кажуть, ніби від фітоестрогенів у чоловіків ростуть груди, а у жінок можуть бути пухлини грудей. Але це зовсім не так.

Сама назва "фітоестрогени" досить вдала з комерційної точки зору, адже слово "естрогени" (жіночі статеві гормони) тут пом'якшено і врівноважено приставкою "фіто" (тобто рослинні). Але справа в тому, що фітоестрогени не є гормонами рослин і взагалі не є гормонами.

Інтерес до фітоестрогенів спалахнув наприкінці XX століття. У той час проводилося безліч досліджень, в яких порівнювали частоту онкологічних, серцево-судинних та інших захворювань у різних народів з тим, щоб з'ясувати, наскільки сильно харчування і спосіб життя впливають на здоров'я.

Виявилося, що в країнах Південно-Східної Азії (Японія, Китай, Індонезія, Тайвань, Корея) смертність від серцево-судинних захворювань істотно нижча, ніж в Європі і Америці.

У східних жінок рідше, ніж у американок, виявляють рак грудей і менш виражені неприємності клімактеричного періоду (остеопороз, припливи).

Відомо кілька класів речовин, які, хоча і не є стероїдними гормонами (на відміну від справжніх естрогенів), можуть діяти як слабкі естрогени. Ці речовини мають одну характерну особливість – вони схожі за своєю структурою до естрадіолу, одного з основних статевих гормонів жіночого організму. Але щоб зрозуміти і не лякатися слова "фітоестроген", варто знати наступне.

Гормони діють, зв'язуючись з особливими білковими структурами на поверхні клітин – рецепторами (які є в клітинах статевих органів, кістках, печінці, серці, мозку). Щоб активувати рецептор, молекула повинна мати цілком певну будову.

Зазвичай кажуть, що рецептор і сигнальна молекула (тобто та, яка зв'язується з рецептором) підходять одне одному, як ключ до замка.

Однак подібно до того, як до замка іноді вдається підібрати відмичку, так і рецептор може бути активований сторонньою молекулою, схожою за структурою на гормон, але не ідентичною.

Читайте також: The Times: В Великобритании запретят продавать соломинки для напитков и ватные палочки

Експерименти показали, що "фітоестрогени" дійсно здатні зв'язуватися з тими ж рецепторами, що і естрогени, тільки діють вони набагато слабкіше. Якщо прийняти ефект естрадіолу за 100, то дія фітоестрогенів буде оцінюватися як 0,001-0,2 (в залежності від виду фітоестрогену).

Якщо точніше, то при дефіциті власних естрогенів, фітоестрогени будуть слабо активувати рецептори. Це дозволяє припустити, що фітоестрогени можуть надавати балансуючу дію на організм жінки, коли власних естрогенів стає менше (це відбувається поступово з 40 років). Цим і пояснюється корисна дія кокосу на жіночий організм, тому, дівчата, їжте кокоси!

З чоловіками взагалі проблем немає. Більшість фітоестрогенів діють так само, як слабкі антиандрогени, якщо вміст власних андрогенів (чоловічих статевих гормонів) надмірний, бо фітоестрогени не можуть конкурувати із рецепторами андрогенів.

Мікровміст фітоестрогенів кокоса робить їх дуже корисними при юнацькій вугровій хворобі, коли надлишок андрогенів у хлопців надмірно стимулює сальні залози, а також при гормонозалежних облисіннях у чоловіків.

Тому, хлопці, їжте кокоси!

Щоб вас не лякали слова "гормоноподібний", заспокою: морква, редис, капуста, шпинат, яблука, полуниця, кукурудза, ананас, цибуля, броколі, петрушка, часник, спаржа, ячмінь, рис, червоне вино, оливкова олія, горіхи, вишні і багато-багато інших звичних для нас продуктів містять ті чи інші кількості різних гормоноподібних речовин.

Усе є отрута і все є ліки. Лише доза робить ліки отрутою і отруту ліками

Але, як казав великий лікар древності Парацельс: "Усе є отрута і все є ліки. Лише доза робить ліки отрутою і отруту ліками".

Це означає, що наше харчування має бути максимально різноманітним, але, знаючи особливості тих чи інших продуктів, ми можемо впливати на різні біохімічні процеси в організмі.