У ці дні згадуємо досвід повернення Криму 100 років тому – коли відбувся похід полковника Армії Української Народної Республіки Петра Болбочана. Його військам вдалось вигнати з півострова більшовиків і встановити там свій уряд. У контексті цього походу на кораблях Чорноморського флоту підняли українські прапори.

У питанні пам'яті про Болбочана ми багато в чому залишаємося спадкоємцями радянської доби. Тоді був сформований перелік героїв, антигероїв та персоналій, про які замовчували. Замовчати про Грушевського, Петлюру чи Скоропадського не вдавалося. Їх оббріхували.

Грушевський ще легко це пережив: був такий професор, була Центральна Рада, але нічого поганого не робив. Образ Скоропадського багато в чому сформував Михайло Булгаков у "Білій гвардії". Це такий собі оперетковий гетьман, німецька маріонетка. Про Петлюру говорили, як про погромника, винищувача євреїв, чого в реальності не було.

Читайте також: Як Росія вперше анексувала Крим

А деякі фігури зникали з публічного згадування. Єдину згадку за радянських часів про Болбочана можна було знайти у тій же "Білій гвардії". Він там фігурує під прізвиськом "отаман Болботун". Лише історики могли тут здогадатися про Болбочана. Під таке замовчування потрапили всі українські полководці.

Петра Болбочана розстріляли за наказом Симона Петлюри. Звинуватили у спробі державного перевороту. Історики досі сперечаються, хто в цьому конфлікті правий, а хто – ні. Вважають, що страта Болбочана була найголовнішою помилкою Петлюри. Протягом війни він показав себе, як блискучий полководець. Тому його фігура вимагає вшановування.

Радянська ідеологія дуже вшановувала "визволення" Криму від Білої армії у 1920 році, прохід через Чонгар. Нам потрібно виводити на такий же високий рівень похід Болбочана, який був за два роки до того. Стратегічне рішення оволодіти півостровом належить йому і потім більшовики лише повторили це.

Читайте також: Почему россиянам выгодно попадание в украинский "чёрный список"

Зараз Крим знову окупований і техніка ведення військових дій змінилася. Наші хлопці будуть просуватися не на конях і не з шаблюками. Хочеться сподіватися, що повернення півострова буде проходити мирно, але шляхи, якими Болобочан заходив у Крим не змінилися. Вони знаходяться там само. Тож якщо наші війська будуть заходити тими ж шляхами, вони знатимуть, що не перші. Мають знати на кого рівнятися. Росіяни люблять говорити "можем повторить". Вважаю, що ми також можемо повторити те, що відбулось у Криму сто років тому.