Про децентралізацію і віру.

Один тиждень – Аспен, Карпати і талановиті молоді лідери до 35 років. 

Інший тиждень – маленьке містечко і села у Вінницькій області, спілкування з людьми переважно пенсійного віку.

2 світи і 2 різних України.

Але ці всесвіти єднають більше, ніж здається – жахливі дороги, на яких можна за тиждень втратити колеса, наче ти ідеш не на машині, а на американських гірках, бо кидає тебе з однієї ями в іншу.

А ще їх єднає: зневіра до країни, недовіра до політиків і до влади, у будь-яких її проявах, і все частіше бажання виїхати з цієї країни й шукати достойного життя в інших землях і координатах.

——

Найгірше, що я бачу за останні 3 роки – це як у людей сідають батарейки, і як згасає надія.

Це найбільше зло для нашого майбутнього.

Це те, що я ніколи не пробачу пану Президенту. 

Читайте також: Дацюк: Світ змінюється набагато швидше, ніж дрейфують ідентичності більшості

Це найбільш небезпечна штука, як коли пацієнт зневірився у власному одужанні, і вже відмовляється робити вправи, щоб себе врятувати.

За останніми прогнозами ООН, до 2100 року – населення України скоротиться на 36%.

В РФ, наприклад, – воно скоротиться лише на 13%.

За останній рік – 200 000 українців офіційно виїхали до Польші на роботу. Скільки ще виїхали нелегально?

За два місяці, січень і лютий цього року – ще 40 тисяч.

На зустрічах з молоддю питаю про плани на майутнє, і чую, що більше 50% хочуть виїхати з країни і мріють не повертатися.

Німецька газета Deutsche Welle порівнює нас з Сомалі! Якого біса?!

Чому європейську націю, яка показала всьому світові приклад боротьби за свободу – порівнюють з failed state?

Deutschle Welle пояснює, що ми не здатні навіть освоїти на благо держави міжнародну донорську допомогу, якої за 3 роки Україна отримала більше 12 млрд євро.

12 млрд!

Втім, немає фахівців і державних службовців, які готові використовувати цю допомогу за призначенням і для розвитку економіки. Корупція вбиває останні залишки зростання, а нових проектів чи ідей – обмаль.

Інвестиції робляться не у залізо, не у іржавий метал чи порти, не в ресурси, а в людей та працюючу систему. Тільки у довіру до людей і майбутнього системи.

Корупція та зневіра – вбиває цю довіру і країну клаптик за клаптиком.

У нас з вами найдорожче в світі вугілля по формулі Роттердам+, яке на 40% дорожче від вугілля у порту самого Роттердаму.

А пан Ахметов, між тим – піднявся у рейтингу найбагатших людей світу (!) за останній рік з 439 місця на 393 позицію.

Тому говоримо з людьми про ті зміни, які залежать від них самих – про децентралізацію, про місцеві вибори, про більше грошей і більше відповідальності на місця. Про єдину реформу – яка поки що має шанс відновити надію для нас з вами.

Ну що ж, очевидно, що зараз ми не здатні зупинити величезну зраду.

Читайте також: Країна обезлюднюється, і винен в цьому не стільки зовнішній, як внутрішній ворог

Але можемо почати зміни з маленьких містечок, громад, сел, своїх домівок.

Саме на місцях зараз мають з’являтися нові активісти, нові проекти, та нові ідеї.

Якщо немає шансу на зміну глобальної системи – значить, ми будемо робити зміни зі свого села та свого подвір’я.

Нам треба неочікуваних і несподіваних рухів, треба нові громади, треба "вірус" у систему, або багато успішних маленьких "вірусів"по країні.

І трошки новознайденої віри у себе. І надії.

Найкращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org