Виявляється, в Україні теж державні установи можуть займатися нормальними "зв'язками з громадськістю"

Коли у нас чують про «зв’язки з громадськістю» або тим більше про «піар», то, переважно, уявляють собі якісь низькосортні маніпуляції та «промивання мізків», забуваючи, що, власне, мова просто має йти про встановлення нормальних контактів та приязних стосунків із суспільством. І довготривалі приязні стосунки не можуть будуватися на маніпуляціях та підміні понять a priori.

На жаль, не всі державні установи це розуміють та готові до функціонування в нових інформаційних умовах, коли ти перебуваєш наче під «лупою» суспільної уваги, а кожен крок, слово або рішення може слугувати підставою для скандалу. Хтось вбачає у «піарі» лише розміщення кумедних текстів у соціальних мережах, «аби посміятися», хтось – публікацію офіціозу та статистики, що спроможні увігнати у сон, мабуть, навіть своїх авторів.

Читайте також: "Чесні" активісти з "подвійним дном"

На цьому тлі не можуть не викликати позитивні приклади зв’язків з громадськістю державних установ, що засновані на справжньому розумінні природи взаємодії з цільовими групами громадян. Зокрема, останнім часом у цьому напрямку виділяється Мінюст, що виступив ініціатором запровадження цілої низки програм, які можуть бути кейсами нормального «державного піару» - тобто взаємовигідної взаємодії між державними установами та громадами.

Наприклад, є загальновідома проблема – рейдерство на селі. Сільськогосподарські виробники неодноразово ставали (і стають) жертвами атак під час посівної кампанії та вже тоді, коли мають збирати врожай. Факти, коли у людей відбирали все зароблене важкою працею, були нерідкими.

Хоча Мінюст не є правоохоронним органом, його очільники все ж  включилися у боротьбу з цим явищем вже минулого року. Зокрема, були створені у всіх регіонах за ініціативи Міністерства юстиції антирейдерські агарні штаби, що згодом довели свою ефективність під час кампанії збору збіжжя влітку та восени.

Тоді вдалося попередити сотні конфліктів та запобігти десяткам спроб захоплень землі та врожаю. За 3 місяці роботи штаби розглянули 491 звернення. Фактично кожне четверте з них стосувалося спроб захоплення майна чи збіжжя. Завдяки роботі штабів проти рейдерів порушили 17 кримінальних справ.

І це перший момент нормального піару – завоювання довіри конкретними діями.
Далі, важливою складовою штабів була правопросвітницька робота. Мобільні групи здійснили 1858 виїздів до віддалених сіл та надали консультації 15 тисячам громадян. І це теж важливий напрямок нормального піару – комунікація та інформування. Значну частину проблем можна вирішити саме інформаційною роботою. Звісно, якщо знати як, коли і з ким комікувати.

Нарешті, за період роботи штаби визначили системні прогалини в законодавстві, які розв’язували руки рейдерам. Проаналізувавши їх, Мін’юст розробив низку ініціатив, які були схвалені Урядом. Зокрема, ліквідували технічну можливість проводити реєстрацію земельних «ділянок-привидів» та запровадили автоматизовану система обміну інформацією між земельним кадастром та реєстром нерухомості. Окрім цього, запустили сервіс «СМС МАЯК», який дає можливість власнику контролювати будь-які спроби внести зміни до реєстру щодо своєї земельної ділянки».

Все це, наче, просто, однак дозволяє вирішувати проблему довіри до державних органів влади, адже якщо громадянин бачить, що орган влади не працює на ускладнення його життя, а на полегшення – він вже дещо по іншому починає приймати не лише цей орган, але й весь вкладний державний механізм.

Читайте також: В Україні вся політика зводиться до принципу: "Запам'ятайте мене, люди добрі"

Або інший напрямок роботи Мінюсту – питання виплат аліментів. Зокрема, в рамках виконання вимог закону #ЧужихДітейНеБуває запущено публічній реєстр неплатників аліментів, куди потрапляють усі неплатники з боргом понад 3 місяці, не залежно від їхніх статків, соціального становища чи місяця роботи, сформовано окремі групи виконавців, робота яких сфокусована на виконанні судових проваджень саме по виплаті аліментів, створено штаби з моніторингу та контролю за станом виконання органами Державної виконавчої служби Мін’юсту рішень про стягнення аліментів. Таким чином, проблема набуває загальної уваги. І, що найважливіше, громадян залучають до реалізації важливої соціальної програми не у вигляді глядача, а як потенційного учасника.

Ще один важливий напрямок – невиплата зарплат. Нині за статистичними даними роботодавці завинили працівникам більше 2,3 млрд грн. З 2 квітня в усіх регіонах почали роботу штаби та мобільні групи з ліквідації заборгованості по заробітній платі. Вони взаємодіють із тимчасовими комісіями з питань погашення заборгованості при обласних та районних держадміністраціях, органах Державної фіскальної служби, Нацполіції та Державної інспекції України з питань праці з метою повернення заробленого тисячам українців.

Всі ці «кейси» показують наступне:
1. Справжній піар державних установ – це не красиві слова, а дії із завоювання довіри.
2. Ефективно взаємодіяти з громадськістю можна тоді, коли залучати цю саму громадськість до реалізації соціально значимих проектів.
3. Завдяки сучасним технічним досягненням та комунікативному потенціалу мережі Інтернет будь-кого можна залучити до державних суспільно-значимих проектів. Головне – знати та розуміти як це можна зробити.
4. Дії завойовують довіру краще, ніж слова.
5. Не треба переконувати, чому не можна зробити. Треба починати реалізовувати проекти.
6. Якщо ці умови будуть виконані – інформаційний розголос, а, отже, і позитивний піар не забаряться.

Кращі публікації з блогів відтепер у твоєму месенджері! Підписуйся на UAINFO у Telegram: https://t.me/uainfo_org