Видатний мовознавець, доктор філологічних наук Олександр Пономарів на сторінці свого блогу продовжує втаємничувати широкий загал у тонкощі української мови. Із-поміж іншого професор пояснює, чим поширення відрізняється від розповсюдження

Ілля Свінцицький звертається з делікатним запитанням, як він пише. Займатися коханням чи кохатися?

Якщо читач має на увазі секс – то так потрібно й казати: займатися сексом. Або евфемістичніше – кохатися.

Таїса Паращук запитує, як правильно: Запорозька чи Запорізька Січ?

Сучасні словники дають подвійне написання, але, на мою думку, зупинитися потрібно на варіянтові Запорізька Січ.

Підстава така: перехід о-е в і в закритому складі розпочався в Х столітті, а завершився в XIII, тож на час заснування Січі за порогами (перша половина XVI століття) ікання вже стало нормою живого мовлення.

Та й у народній пісні маємо: "Попереду Дорошенко, веде своє військо, військо запорізьке, хорошенько".

Читайте також: Чому не варто записуватися на прийом до лікаря

Читач Анатолій просить прокоментувати думку Катерини Городенської про закінчення в родовому відмінку слова кубок.

Щодо закінчень у родовому відмінку однини моя думка збігається з думкою професорки Городенської.

Катерина Городенська

Слова кубок, суперкубок зі значенням приз – ваза з коштовного матеріялу – вживаємо з закінченням -а, а зі значенням спортивні змагання, гра – із закінченням -у.

Порівняймо: футболісти не вибороли кубка, але одна восьма фіналу Кубку світу з футболу.

Михайло з Краматорська запитує, як правильно: перемир'я має розпочатися після опівночі чи після півночі?

Збірна України долає одну восьму фіналу Кубку світу з футболу, 2006 рік

Правильно було б писати після півночі. Але щоб уникнути омонімічного збігу зі словом північ як сторона світу, вживають після опівночі.

Юлія Лавришин хоче знати, як відмінювати акушер-гінеколог.

Потрібно відмінювати обидві частини: акушер-гінеколог, акушера-гінеколога, акушерові-гінекологу тощо.

Читайте також: Блютуз, ріп, блюрей – чому про них варто забути

Пані Галину цікавить питання, чи є в українській мові слово розпросторення – тобто поширення, чи не калька це з російської. Де це можна перевірити?

Ближчими відповідниками російського распространять, -ся є дієслова поширювати – поширюватися і розповсюджувати – розповсюджуватися. Тобто передавати (передаватися) багатьом, охоплювати дедалі більший простір.

Порівняймо: поширювати знання, діяльність, досвід, ідеї. Розповсюджувати використовуємо, коли йдеться про щось конкретніше – книжки, квитки, листівки.

Розпросторюватися – це простягатися в різних напрямках. Наприклад: "Степ ширшає, розпросторюється після нічної мли" (Олесь Гончар). Перевірити це можна в 11-томному "Словнику української мови" та в "Російсько-українському словнику".

Оксана Базовська хоче знати, чи варто вживати вислови типу необхідне інфо, надати інфо замість інформація, інформацію. Якого вони роду?

Думаю, що такі вислови не прикрашають мови. За формою їх можна віднести до середнього роду.

Олександр Пономарів

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram