Політика і напрямок пропагандистських фантазій каналу 'Інтер' вже давно прозорі, по-своєму щирі й без ілюзій. Для всіх. Навіть для не дуже перебірливих і чистоплотних.

У кожного своя межа сприйняття пропагандистських запахів і межа бридливості. Гроші, кажуть, не пахнуть. Це зрозуміло. Але ж лайно чути, воно не просто пахне, воно смердить.

Читайте також: "Не плутайте грішне з праведним і все це зі свободою слова", – Шкіряк про "Інтер"

Канал стільки разів наближався до певної межі, балансував, проте перетнув цього разу червону лінію, як на мене.
Справа навіть не в потрясанні кулачком, 'ну, ну, ну, нє допустім, фашистські злочинці' і таке інше, а в тому, що це свідома ретельна провокація на загострення ситуації в Україні.

Для мене відтепер ці люди – це ті, хто стріляли в спини солдат, які бігли в атаку, це ті, хто гнав десятки, сотні тисяч ’чорнопіджачників' на вірну загибель, це ті, хто видирав із стріхи схований останній качан кукурудзи і питав -'ти ще не здохла, с*ка?', як питали землячки у вагітної бабусі мого чоловіка у 30-тих роках, це ті, хто доносили, вичікували в тилах, як пацюки, жирували на липових довідках і липових ветеранських організаціях, це ті, які скидали в ями і засипали вапном гори трупів своїх же земляків...

Читайте також: Atlantic Council:  Да, олигархи владеют теле и радиоэфирами. Но этому приходит конец

Ось у такий ряд ставлю я відтепер цих лискучих людей з каналу ’Інтер‘. Тих, хто таке продумав, придумав, організував і озвучив...

Мені дуже заболіло, якщо чесно. Проте я чітко зрозуміла, що ці тилові пацюки – абсолютне струхле минуле. Вони ще не знають, що їхні рейтинги, це – чарівна флейта щуролова, за якою вони всі підуть...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram