Міст Метро. Історія і будівництво. Відкритий 5 листопада 1965 року.

Двоярусна споруда для руху метропоїздів (верхній ярус, посередині) та автотранспорту (нижній, з боків). Побудований практично на місці Ланцюгового мосту (мосту Євгенії Бош), зруйнованого під час Другої світової війни. Міст Метро – перша в світі за розмірами прогонів аркова споруда на сухих стиках. Консолі складено з окремих залізобетонних блоків, з'єднаних металевими болтами. Проліт між опорами – 60 м. Довжина – 700 м.

Міст Метро, ​​разом з Русанівських мостом, з'єднує правобережну частину Києва з Русанівкою, Лівобережним масивом, Воскресенкою, Лісовим масивом, зоною відпочинку – Гідропарком.

Читайте також: 14 травня "Динамо" виграло свій перший Кубок кубків

Прабатько моста Метро був зведений у 1853 році. Ним був перший капітальний міст через Дніпро – Миколаївський ланцюговий міст. У 1920 році белополяки підірвали одну з опор цього мосту, а так як він був ланцюговим, то зруйнована опора потягнула за собою й інші ...

Миколаївський ланцюговий міст

За розробку проекту відновлення моста взявся Євген Оскарович Патон. Зберігши систему ланцюгів, він замінив кам'яні конструкції металевими, зробивши їх більш високими, відповідно були підняті і прольоти. Новий міст, названий на честь Євгенії Бош, теж простояв недовго, його зруйнували під час Другої світової війни.

Міст імені Євгенії Бош

Залишки моста ім. Євгенії Бош

У 1940-х роках почалася розробка проекту нового моста, який спочатку передбачав використання уцілілих конструкцій моста Євгенії Бош, але надалі від цього відмовилися, так як конструкції виявилися в поганому стані. Також у процесі розробки проекту моста, який спочатку планувався виключно для потреб метро, ​​вирішили врахувати щорічне збільшення автомобільного транспорту, тому міст являє збій двоярусної споруди: верхній ярус призначений для пересування поїздів метро Святошино-Броварській лінії, а нижній – для руху автотранспорту.

Читайте також: Міста світу: тоді і зараз. ФОТО

Однак після проведених розрахунків надійшла вказівка, що подорожчання будівництва моста має бути мінімальним, що і пояснює вузькі смуги руху і досить незручний під'їзд до мосту. Планова пропускна спроможність мосту невелика – 20-25 тисяч машин на добу. Насправді сьогодні міст пропускає через себе більше 40 000 авто за добу.

Автори проекту – інженери Юрій Іносов, Георгій Фукс та інші. Вперше у світовій практиці мостобудування така збірна залізобетонна конструкція була зроблена на сухих стиках. Консолі складено з окремих залізобетонних блоків, з'єднаних металевими болтами. Довжина моста Метро становить 700 метрів, а прольоти між опорами – 60 метрів.