Якщо не шкода дорогоцінного для нинішнього ритму життя часу – ласкаво просимо у ЦНАП. За дві години, згаяні даремно у Центрі надання адміністративних послуг Солом’янського району, можна було сходити з дітьми у найближчий від будинку парк, прочитати півсотні сторінок книги, відкладеної ще кілька місяців тому на поличку, приготувати дітлашні якісь смаколики та, зрештою, дописати черговий текст для «Дня». Але ж ні. Напоумило нас із чоловіком звернутися до ЦНАПу.

По-перше, оформлення документів із нерухомістю тут дешевше, ніж, приміром у приватного нотаріуса, 180 та 900 гривень – різниця є. По-друге, до місцевого ЦНАПу усього 15 хвилин їзди. І наче ж можна записатися в чергу в режимі онлайн.

Читайте також: "Черги займають з шести годин ранку". Як отримати біометричний паспорт і не збожеволіти

Сама організація процесу нібито проста та зрозуміла: отримуєш талончик, вмощуєшся на більш-менш зручний, хоч і трохи змучений відвідувачами диванчик, та пильно стежиш за монітором. Як тільки бачиш свій номерок – рушаєш до вказаного адміністратора.

У перший візит у нас не прийняли документи, бо ми не мали з собою їхніх копій. Зробити це у приміщенні ЦНАПу нема де, а дізнатися усі деталі, як ретельніше підготуватися до візиту, практично неможливо. Працівники не знають, чи всі необхідні папери у мене з собою. Набираючи вказаний на сайті райдержадміністрації номер телефону, у відповідь чуємо тільки автовідповідач, йому ставити додаткові питання нема сенсу.

Нехай перший провал – суто наша провина. Але друга спроба – ще гірша. Дві години в очікуванні чарівної цифри на моніторі не дали жодного результату. Реєструвались так само у режимі онлайн. Та наш номерок так і не висвітився на табло. У довідковій сказали, що, можливо, адміністратор, за яким ми закріплені... відсутній на робочому місці. Беремо інший талон, за яким викликають за 15 хвилин до кінця робочого дня. Чоловічок середнього віку намагається мене переконати, що краще б я прийшла завтра чи в суботу. Ну, так, мені ж нема чим зайнятися з двома дітьми та родинно-робочими справами, крім як ходити до ЦНАПу ледь не щодня. Згодом співрозмовник намагається включити свій чоловічий шарм і пояснити, що його комп’ютер тільки-но підключений до бази даних, система ще дає збої, тому краще зробити все іншим разом, щоб не отримати відмову у виготовленні необхідних документів.

 А потім чоловік пробує обміняти мене на інших клієнтів, ведучи якимись лабіринтами до іншої адміністраторки, котра, вочевидь, більше тямить у моєму питанні. Та вона гнівається, чого ж я так пізно прийшла (?), на мою справу треба мінімум хвилин 40, а за десять хвилин база зачиняється, доступу до неї сьогодні вже не буде. І знову запрошення – приходьте іншим разом.

Вельми дякую, звісно, за таку гостинніть. Але щось у цій системі працює не так. Лишаючи свої зауваження до роботи ЦНАПу у книзі скарг, бачу, що за мною вже вишиковується черга таких самих обурених і змучених людей. Є величезні сумніви, що цю книгу читають. Інакше давно б виправили помилки, книга списана більше, ніж на половину.

Читайте також: Поліція викрила посадовців ДМС, які допомагали "швидко та дорого" отримати біометрику

Висновки. Спроба налагодити сервіс адмінпослуг для громадян вітається. Красиве приміщення, буфетик для відвідувачів, чемні адміністратори у довідковій, термінали для талонів – маленькі плюси. Але величезний мінус – не завжди кваліфікований персонал, не завжди дієздатна комп’ютерна система і не завжди позитивні результати. Та гарантовано – обурені громадяни.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram