Але кардинально змінювати її ніхто не поспішає. У Державному агентстві резерву України (ДАРУ), яке відповідає за цю сферу, декларують реформи й боротьбу з корупцією. Вирішити їх нібито покликаний законопроект "Про стратегічні резерви" (р. н. 7543).

Документ уже включений до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України восьмого скликання та найближчим часом може бути винесений на голосування парламенту. Проект закону активно проштовхує через парламент група нардепів за сприяння галузевого комітету. Та справжня причина завзятості депутатів – це списання боргів Держрезерву перед бюджетом, накопичених з 1996 року, і самовільно використаних ним матеріальних цінностей. Цю норму заховали в перехідних положеннях документа. Сума, яку хочуть "пробачити", – 118 млн дол. США. З нею кануть у Лету й прізвища тих, хто нагрів руки на оборудках з цими коштами.

Читайте також: Динозаври корумпованої системи, або практика поїдання "Неугодних"

ДАРУ давно має репутацію корупційної годівниці та є однією з найбільш закритих від громадськості структур. Так, у 2015 році інвентаризація виявила, що зі стратегічних "засіків" зникло 250 тис. тонн зерна, нафтопродукти й навіть понтонні мости. А у 2017-му Держрезерв опинився в центрі скандалу через закупівлю олії на 63 млн грн за ціною, що перевищує ринкову на 16%.

З 2015 року головою ДАРУ є скандально відомий Вадим Мосійчук. Ще в листопаді 2016-го Кабінет Міністрів хотів усунути його з посади за неналежне виконання обов’язків. Однак завдяки зв’язкам, зокрема серед банкірів, Мосійчук залишився працювати. Та сьогодні він знову під прицілом – Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало повну перевірку його декларацій за 2015 та 2016 роки.

Держагентство, роботу якого координує Кабмін через Міністерство економічного розвитку і торгівлі, – доволі розгалужена структура. У його складі, крім центрального апарату, ще понад три десятки державних підприємств, зокрема елеватори, склади, нафтобази, млини, холодильники та цукровий завод. Договори на зберігання державних матеріальних цінностей укладені з понад 450 підприємствами різної форми власності.

Проте лише частина об’єктів ДАРУ використовується за прямим призначенням. Решту чиновники здають в оренду або ж під зберігання майна приватних підприємців. Звісно, не без вигоди для себе. За словами голови ЦК профспілки працівників системи держрезерву Бориса Слуцького, підприємства Державного резерву, які є стратегічними об’єктами, перетворилися на прохідний двір для комерційних структур і можливих диверсантів. До речі, у Польщі та Угорщині системи держрезерву побудовані на принципах державно-приватного партнерства. Там запаси накопичуються та зберігаються не на "режимних" складах, а безпосередньо на базах виробників чи великих ритейлерів.

Усе "господарство" українського Держрезерву має чіткі функції: забезпечувати потреби держави в особливий період, компенсувати дефіцит товарів на ринку, надавати гуманітарну допомогу та забезпечувати першочергові роботи при подоланні наслідків надзвичайних ситуацій. Однак з виконанням цих завдань – проблема. І це – попри немалий бюджет відомства. Так, лише цього року він сягнув понад півмільярда гривень.

Зокрема, під час масштабної пожежі на військових складах у Калинівці у вересні 2017 року ресурси ДАРУ навіть не залучали – їх, за свідченням тодішнього першого заступника голови агентства Євгена Бараха, просто не було!

Не змогло Держагентство вирішити й проблему дефіциту пального в "Укрзалізниці" у 2016 році. Незважаючи на окреме рішення Кабміну з цього питання, пальне так і не надійшло. Крім того, міністр інфраструктури Володимир Омелян говорив про "питання" до якості й типу "резервного" пального.

Читайте також: Реконструкцію обваленого будинку на Хмельницького здійснював міністр Азарова, якого не посадили за розкрадання

Не до снаги ДАРУ і своєчасне та повне забезпечення Збройних сил, підтримка держави у веденні тривалих воєнних дій. Адже стратегічні потреби у сировинних, матеріально-технічних і продовольчих ресурсах були визначені без урахування особливостей сучасних збройних конфліктів, оборонної політики України та досвіду європейських країн у цій сфері.

Тому на початку війни з Росією наша армія не мала навіть елементарних сухих пайків та мобільних кухонь для забезпечення харчування військовослужбовців у польових умовах. Фактично повністю були розбазарені запаси паливно-мастильних матеріалів, ремонтні комплекти для відновлення техніки та ще чимало того, чого вкрай потребували на фронті. І якби не потужний волонтерський рух, який постав на тлі недієздатності держави й "закрив" помилки владних структур, хто знає, скільки протрималися б наші солдати.

Ще задовго до російської агресії фахівці рекомендували змінити складну й недієву систему державного резерву, що є благодатним полем для корупції. Але законопроект "Про стратегічні резерви" навряд чи допоможе в цьому. Він залишає практично недоторканою чинну систему формування, утримання та управління державним матеріальним резервом. Адже його безпосереднім автором є ДАРУ, яке, вочевидь, влаштовує нинішній стан справ.

До парламенту документ внесла група народних депутатів з "БПП", "Солідарності" й "Народного фронту" як ініціативний. Та ці народні обранці – лише "прикриття" схеми, яка вибудовується.

У середині квітня законопроект розглянули на засіданні урядового Комітету з питань економічної, фінансової та правової політики, розвитку паливно-енергетичного комплексу, інфраструктури, оборонної та правоохоронної діяльності. І це вже насторожує, оскільки, відповідно до регламенту Верховної Ради, документ не потребує розгляду з боку Кабміну.

Через парламент законопроект "проштовхує" Комітет з питань економічної політики, що перебуває під контролем "Народного фронту". Висновок про відсутність у законопроекті корупціогенних факторів надав перший заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції, який теж є представником "Народного фронту".

Крім списання боргів Держрезерву, у цьому законі є й інші підводні камені. Ним ДАРУ намагаються вивести зі сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі та розширити повноваження агентства. Воно фактично самостійно ухвалюватиме рішення щодо управління державними матеріальними резервами й запасами. За таких умов контроль за оборудками в ДАРУ ще більше ускладниться.

Законопроект також розширює можливості безоплатного отримання матеріальних цінностей із резервів. Одержувачів одноосібно визначатиме ДАРУ. Значно знижуються штрафні санкції для "партнерів", які не виконуватимуть зобов’язань щодо постачання, отримання та реалізації матеріальних цінностей. Закладаються також корупційні схеми з вибору суб’єктів господарювання, які зберігатимуть та обслуговуватимуть матеріальні цінності стратегічних резервів коштом державного бюджету.

Відповідно, цей законопроект може відкрити чиновникам нові можливості з розмивання державних ресурсів.

Щоб налагодити справді ефективну систему державного резерву, нам слід для початку проаналізувати власний досвід, накопичений за чотири роки протистояння російській агресії. Першочергово необхідно суттєво скоротити обсяги мобілізаційних резервів і запасів, переглянути мобілізаційні завдання для підприємств, ухвалити рішення щодо фінансування потреб національної безпеки та оборони в особливий період тощо. Завдяки цьому можна зекономити значну частку бюджетних коштів, що зараз виділяються на утримання державного матеріального резерву й мобілізаційну підготовку. Вивільнені кошти можна буде спрямувати на підготовку виробництва озброєння та військової техніки для армії, закупівлю й модернізацію її основних зразків.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram