Продовжую іранські нотатки. Зверніть увагу на фото із відкрутками, які продає цей усміхнений здоровань.

На них зображений прапор найголовнішого ворога Ірану. А тепер трохи про геополітику. Майже всі іранці, із якими я спілкувався (а це переважно молоді хлопці і чоловіки) стверджували, що вони симпатизують Європі та США (!) і не люблять Росію та Путлера.

Ба більше – один 21-річний студент сказав, що Путін схожий на Гітлера. А дружить із Росією та ворогує із США іранська влада, яку, за словами цього юнака ненавидить (не "не любить", а "ненавидить"!) 90% іранців.

Це було для мене одкровенням і розвіюванням міфу про Іран як "вісь зла" і кращого друга путлерівського агресора.

Попри конфронтацію із США в Ірані англомовних людей, на мою думку, більше ніж в Україні.

Мої знайомі молоді іранці розмовляли англійською краще ніж я. Зустрічались англомовні іранці і середнього і старшого віку.

Читайте також: Чим українських туристів дивує Іран. ФОТО

Так що попри теократичний режим, панування ісламу, "залізний занавес", ізоляцію та санкції, іранці прагнуть до свободи та демократії.

І мені здається, що незабарои на Іран чекають зміни. Цієї зими там вже відбулись антиурядові виступи, які були жорстко придушені і багато людей були ув'язнені. В суспільно-політичному плані сучасний Іран нагадав мені СРСР кінця 70-х - початку 80 років, коли разом із Брежнєвим доживала свіого віку велика країна...

В Ірані дуже добре розвинуте автобусне сполучення. Всі великі міста поєднані між собою автобусними рейсами із інтервалами 1-2 години. Існують звичайні автобуси (такі "Неоплани" і "Зетри", як у нас) і VIP-автобуси.

Останні відрізняються тим, що в них в ряду 3 крісла, відстань між кріслами така, що легко можна протягнути ноги. Крісло розкладається так, що ти майже лежиш.

Цьому сприяє те, що сидіння таке довге, що на ньому вільно вміщаються ноги аж до щиколоток.

Квитки смішні за ціною – 500 км на ВІП-автобусі коштує 7 доларів, на звичайному – 5.

У вартість квитка, як і в поїзді, входить продуктовий набір. Дешевизна квитків обумовлена тим, що бензин в Ірані втричі дешевший ніж у нас.

Хоча за такої кількості нафти, що видобуває Іран, він міг би бути дешевший в 7-8 разів.

Єдиний мінус іранських автобусів – кондиціонери, які працюють із шаленою потужністю і наганяють дуже холодне повітря.

Майже всі пасажири кутаються в куртки і пледи. Але навчений досвідом Малайзії та В'єтнаму, я вирішував цю суттєву проблему просто – заклеював дирку кондиціонера над собою скотчем. І ніякого холоду...

Іранці – дуже щирі та безпосередні люди. Не тільки діти, а й дорослі прагнуть зфотографуватись із іноземцями.

Відчуваєш себе ледь не голлівудською зіркою. Таке я спостерігав в Індії та Індонезії. Чоловік, який на фото, ламаною англійською мовою запросив до себе в гості на обід.

От такі вони гостинні! На жаль, не було часу прийняти його запрошення. Іранці при зустрічі зазвичай кажуть 4 фрази.

Перші дві традиційні для багатьох народів: "Hello!" і "Where are you from?" А от інші я чув лише в Ірані: "Do you like Iran?" "Can I help you?" Це завжди було приємно.

Читайте також: Иран – яркий пример грамотного планирования оборонной промышленности, – Бутусов

Про історичну пам'ять іранців. Вони дуже вшановують воїнів, загиблих у війні із Іраком 30-річної давнини. В кожному місті безліч білбордів із їх фото.

Тепер про проживання в Ірані. На нього я витратив 0,0 долара. 1 ніч провів в потязі, 3 ночі в автобусі, а 5 ночей – у гостинних іранців-каучсерферів.

Попри тоталітаризм та ізоляцію Ірану від світу, каучсерфинг тут дуже розвинутий.  Першим нашим каучсерфером був 34-річний інженер Хусейн. Він виявився дуже приємною, гостинною та доброзичливою людиною.

Після нашого дзвінка посеред робочого дня він покинув роботу і на таксі приїхав додому, щоб прийняти нас. Хусейн провів для нас екскурсію по Тегерану, допоміг поміняти євро та долари на іранські гроші.

До відома тих, хто збирається відвідати Іран. Тут велика різниця між офіційним та ринковим курсами валют. Так в банку в аеропорту за 1 євро мені дали 46 з гаком тисяч ріалів, а валютчики дали 66 тисяч.

На фото – кавртира Хусейна, в якій він живе зі своїм другом. До речі, тільки тут ми спали на ліжку, в інших містах – на підлозі. Більшість іранців сплять саме на матрацах на підлозі.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram