Про це каже філолог Міра Кім, засновниця мовних курсів “Соловей”.

“За часів Радянського Союзу нам усім втовкмачили в голови, що українська мова – селянська, груба, вторинна, немодна. Навіть люди, які приїжджали з україномовних регіонів до столиці вчитись чи працювати, переходили на російську, щоб не вирізнятись. Не кожен мав внутрішню силу протистояти режиму, оточенню, керівництву. Та це й подекуди було небезпечно.

В роки незалежності люди поступово стали усвідомлювати себе в мові та мову в собі. Когось змінила Помаранчева революція, багатьох спонукав змінюватись Майдан 2013-14 років”, – каже Міра.

Читайте також: Ніцой: Я будую навколо себе український світ. Як можу. Як умію. Не завжди так, як комусь подобається

Зараз українська мова поступово шириться у столиці України.

“По-перше, справді у багатьох українців загостились патріотичні почуття, бажання себе ідентифікувати, якось окреслили для решти країн, хто ми є. Це така внутрішня мотивація, що рухає людьми і змушує їх вчитись, покращувати мовлення, ставати мовним середовищем і підтримкою для інших.

По-друге, є закони: квоти на радіо й телебаченні, обов’язкове знання мови для держслужбовців, обслуговування в закладах харчування тощо. Є купа активістів, що контролюють це, вимагають української мови в інструкціях, меню, програмах, версіях сайтів”, – вважає Міра Кім.

Читайте також: Укрзалізниця. 732-й потяг "Київ-Запоріжжя". – Добрає Утра! Кофє, Чай, Сахар? – Добрає Утра! Чай, Кофє?... – Лариса Ніцой. ВІДЕО

На думку пані Кім, головні проблеми, які гальмують розвиток української мови – це дуже русифікований інтернет, багато російської на телебаченні, радіо, в інших ЗМІ.

“Є цілий антирейтинг каналів, де ведучі говорять з помилками, вживають русизми, кальку. Навіть на сайтах українських виробників, які позиціонують себе як made in UA, лише у 33% випадків наша мова стоїть першою. Також дуже багато формальних філологів та викладачів мови, які начебто і мають диплом, але в школі з дітьми можуть спілкуватися і суржиком”, – підсумовує Міра.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram