Ефектний особистий момент істини вийшов.

Кілька слів про те, як будується (і руйнується) інституційна довіра.

Щоб звернути на себе увагу – достатньо епатажного вчинку. Чим вчинок епатажніший, тим більше звернуть увагу. Такий крок добре працює, якщо вже є нова якість, але вона ще невідома людям. В Україні отаку "тиху появу" нової якості, коли нова система вже працювала, а суспільство все ще не було її свідоме я можу пригадати на прикладі ЗНО. Або зі ЦНАПами. Чи денними швидкісними потягами. Коли є нова якість, то більше людей скорше усвідомлюють зміну, якщо є позитивні інформаційні приводи, що її підкреслюють.

Але цього недостатньо. Українське суспільство – це суспільство низької базової довіри. ХХ століття ті, хто не довіряв ближньому, пережили в набагато більших кількостях, ніж ті, хто довіряв. Тому, щоб змінити недовіру за замовчуванням на довіру потрібна сталість нової якості. Довіра до ЗНО існуватиме стільки, скільки воно залишатиметься професійним і некорумпованим. ЦНАПи мусять стати новим стандартом якості адмінпослуг. "Гюндаї" мусять не замерзати взимку, а влітку бажано, щоб хоч час від часу мили туалети.

Читайте також: Екс-високопосадовець Пентагону вказав на можливі наслідки спецоперації "Бабченка" для української влади

Сталість забезпечується не тільки (а в нас і не стільки) правилами. Громадяни переважно не відчувають власності на правила, в яких живуть, і не завжди розуміють механізми підзвітності (інакші, ніж Майдан, наприклад), тому й правила назагал слабкі й неспроможні. Правила самі потребують постійного й неухильного нагляду, інакше починають занепадати під тиском зручності сторін чи інтересів. А постійний і неухильний нагляд – це дорого і складно, бо також звідкись ще треба взяти таких українців, які нагляд трактуватимуть як обов'язок перед місією (призначенням) правил, а не як владу над контрольованими.

Тому нові правила повинні отримати повіденковий автопілот у вигляді нової культури. Наприклад, працівник першої лінії в сервісі має бути доброзичливим до клієнта не в рідкісні миті своєї внутрішньої гармонії, а в кожній професійній взаємодії. Слабкі правила не дадуть ефекту навіть якщо в нашому прикладі доброзичливість вичавлювати під примусом, а отже доведеться включати ціннісний критерій підбору персоналу: на першій лінії сервісу мають бути не ті, в кого, скажімо, ефектні зовнішні дані, а ті, хто любить людей. У культурі важлива постійність, і винятки можуть дуже швидко стати можливістю відкату назад. Це не означає неважливості компетенцій. Це означає, що не компетенціями єдиними.

Зміни в культурі означають, що на тривалий час трансформації немає дрібниць. Декларація цінностей і щоденне слідування цим цінностям, підбір людей, усвідомлення місії, стандарти взаємодії, всепроникність змін, підпорядкованість новим нормам всіх без винятку, а лідерів насамперед – це тільки частина переліку, який супроводжує появу нової якості.

Чи це зміни, які непомітно для суспільства розгорталися в безпековому секторі держави?

Читайте також: Корчилава: СБУ та правоохоронна система спрацювали на найвищому рівні

Привернули увагу дуже добре. Здивували і вразили краще, ніж можна би було собі уявити. Нема в Україні теми делікатнішої, чуттєвішої та важливішої, ніж захист людського життя. Вся увага тепер прикута до того, щоб побачити оту нову якість безпекових інститутів і категоризувати її: або в початок постійності, або хоч у позитивну, але випадковість, а отже повертаємося до старого скептичного погляду (тільки тепер буде складніше вразити).

Якщо це нова постійність – це гігантський крок уперед. Роки досліджень показують, яку критичну роль відіграють безпекові чинники у спроможності українців сформувати нову, в усіх сенсах європейську якість свого життя. Більше людиноцентричності, більше гідності, більше захищеності – й побічним ефектом стане зменшення корупції, ефективніша економіка, прискорення суспільного розвитку.

Але якщо це просто трюк політтехнологів, то мусимо начуватися. Бо брак безпеки в країні відчуває не тільки журналіст Аркадій Бабченко. Чи його колега Олексій Бобровников, який зловживання в СБУ розслідував аж доки не мусив минулого реформаторського року отримувати притулок у ЄС. Коли будь-хто з невідомим ім'ям буде (хоч трохи більше) захищеним? Якщо це трюк, то відчудженість держави від громадян незабаром стане ще вищою, а вся Україна – ще крихкішою і вразливішою.

Зараз не час давати оцінки. Ще є наступні кілька місяців спостерігати. Якщо треба – допомагати. І робити висновки. А момент істини настав не для тих, хто з чужої волі передчасно написав некрологи, а настане для тих, хто несе – чи прагне нести – відповідальність за безпекову політику країни.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram