Савік Шустер пропонує відновити в Україні смертну кару – саме ту смертну кару, дякуючи якій лукашенківську Білорусь не пускають навіть на поріг Ради Європи. Ту смертну кару, яка – подобається це комусь в Україні чи ні – й відрізняє європейські країни від неєвропейських. Все під благородним гаслом боротьби з корупцією – щоб сподобатися, щоб почути оплески тут і побачити схвальну посмішку там.

Читайте також: Від журналістики до бізнесу: коли свобода слова стає комерцією

Не треба думати, що Шустер про наслідки відновлення смертної кари не знає. Знає. Просто намагається затягти українців у чергову провокацію. Таких провокацій було чимало, поки він стояв на панелі свого шоу. Тепер використовується книга. Потім знайдеться ще щось. Адже коли країна в непростій ситуації, коли люди дезорієнтовані, коли здається, що попереду провалля, дуже важливо бути першим, хто до цього провалля підштовхне.

Читайте також: The New York Times​ проти України: нові реалії інформаційної війни

Я, як правило, намагаюсь не висловлюватися щодо вчинків колег – тим більш тих, із ким пов`язані десятиріччя мого творчого життя. Але ж питання навіть не в тому, що Шустерові плювати на мою країну – йому й має бути байдуже до цієї дійної корови своїх телевізійних маніпуляцій. Проблема в тому, що йому плювати на людей. Він чудово усвідомлює їхню наївність, неосвіченість, дитинність, нездатність простежити наслідки своїх дій і бажань – і радісно все це використовує. 
Я втомився від цієї неохайної підлості, від цього інтелектуального зґвалтування.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram