За роки Незалежності не вперше стикаюся з ситуацією, коли наші українці виїжджають в ситу стабільну Америку-Канаду і через пару років починають нас звідти повчати, як нам жити і що робити.

Мало того, беруть на себе роль суддів, оцінюють (реально – принижують) тих, хто залишився в Україні, тим самим пробують вивищувати себе, бо вони в новій, чужій країні, ціною надзусиль намагаються вибратися з соціального дна, працюючи посудомийниками, прибиральниками, а якщо пощастить – таксистами чи перукарями, маючи при цьому дипломи про вищу освіту.

Читайте також: Трудові мігранти – проблема чи найбільший актив України?

Лише одиниці стають успішними, а більшості так і не вдається вирватися з того прошарку, в який вони потрапили після еміграції. Цілком очевидно, що певні комплекси за ними закріплюються.

Дорогі наші заокеанські земляки! Ви зробили свій вибір, аби влаштувати собі сите безбідне життя поза межами України – це ваше право! Хай вам Бог допомагає!

Вам подобаються чужі краї, чужа мова, якою ви змушені там послуговуватися, традиції чужих народів – на здоров'ячко!

Але хай Бог вас боронить від ролі "мудрих" наставників для "недолугих" українців, яким рідна земля і пісніший кусень хліба дорожчі від зелених папірчиків, якими ви так любите нерідко вихвалятися!

У вас свої нові цінності, то і насолоджуйтеся ними, а нам дозвольте жити своїми споконвічними цінностями, які є для нас, проживаючих в Україні, милішими та ріднішими.

Є речі, які просто не купиш ні за які гроші, не заміниш жодними розкошами чи дорогими автівками. Але вам нерідко важко це зрозуміти і повірити в це. І я не стану нікого ні в чому переконувати. Не варто нас жаліти, ми ОК! 

Читайте також: Більшість українців, яка виїжджає, – повернеться

Good luck, друзі, не переймайтеся так за нас – ми собі вже якось раду дамо без ваших порад!

P.S. Хай не ображаються за цей спіч ті представники української діаспори, які щиро вболівають за Україну і намагаються без зайвих коментарів допомагати тим, хто в Україні цього потребує, жертвують на армію та інші загальноукраїнські потреби – велика подяка таким людям!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram