Коли мені раніше задавали таке питання люди, які мало знають про Україну, я навмисно починала здалеку: фашизм – це зараз розмите поняття, всі ним легко кидаються, і якщо говорити про історичний феномен фашизму, нацизму і правих диктатур, то там теж було багато розбіжностей. Говорити про фашизм зараз в Україні – це ніби підігравати російській пропаганді, і яку позицію не займеш, все одно попадаєш в некомфортну ситуацію, коли ти по один бік з тими, проти кого борешся.

Але після чергового погрому ромів в Києві "Національними дружинами" і "Національним корпусом" (за інформацією Amnesty International Ukraine, це щонайменше п’ятий напад на ромські громади лише за останні два місяці) говорити, що в Україні є лише окремі праві групи та політики, які радше популісти – це закривати очі на реальність війни всередині країни.

Читайте також: У Києві табір ромів захопив національний парк

Підйом правих сприймається як наслідок війни на сході України, як трагічна необхідність мобілізувати всі сили на війну із зовнішнім ворогом. Але ворог не тільки ззовні. Зараз ідеологія ненависті та фізичне насилля на вулицях, яке вчиняють українські фашисти – це не просто підліткова бравада та бунтарство, цитати з "Mein Kampf" і протест проти "політкоректності". Їх безкарність дуже чітко нагадує нам історію тоталітарних режимів, як до влади приходили вожді та знищували мільйони тих, кого вони визначали як ворогів в колективному тілі держави.

Розчарування в усіх політичних ідеалах і втома від війни й економічних проблем викликає в більшості населення України злість і бажання радикальних рішень, які обіцяють праві популісти. В той же час, в них є підтримка згори, в них вкладають гроші, їх використовують для вирішення бізнес-питань, залякування всередині країни та назовні.

Але ідея, що зараз фашисти – лише лялькова загроза, яку може контролювати поліція, дуже небезпечна. В цьому є найбільша загроза таких ідеологій та їхнього насилля – вони стають частиною повсякдення, й їх вже не відділити від звичного життя.

Читайте також: Трохи про дітей-ромів та соціалізацію. ВІДЕО

Напади на ромів можуть стати звичним явищем, як і щоденні новини про обстріли на сході. Це попереджувальний удар по всім, хто думає не так, як нападники. Йдеться не лише про ромів, лівих активістів, представників ЛГБТ-спільноти, а про всіх, хто не погоджується з їхньою ідеологією ненависті.

Щоб протистояти цій загрозі, ми спочатку маємо назвати речі своїми іменами, а не виправдовувати їхні слова та дії війною чи зовнішнім ворогом. Ті, хто нападає на ромів - це ворог всередині країни, який загрожує всьому нашому колективному існуванню.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram