Черга у столичні дитсадки, в яку, за словами батьків, краще записуватися з дня народження малюка, є результатом комерціалізації нерухомості. За роки незалежності понад 200 приміщень, де розміщувалися комунальні чи відомчі садочки, були вилучені з мережі.

Певна річ, що найбільше дошкільних закладів зникли з карти центральних районів – Шевченківського, Печерського та Солом’янського. У кращому випадку будівлі переінакшували під школи мистецтв або приватні навчальні заклади. Але добра чверть садочків невдовзі стали банками, автосалонами чи податковими.

Читайте також: "Бебі-бокси" від Гройсмана – це ті самі пакети з гречкою, тільки в профіль

Тож, починаючи з 2007 року, укомплектованість дитсадків Києва лише зростала, і за 10 років сягнула чисельності 125 дітей на 100 місць, тобто попит на чверть перевищував пропозицію. І лише у 2016 році тенденція пішла на спад, і досі тримається на зниження, оскільки місто реалізує різні варіанти, щоб розширити мережу дошкільної освіти: від дешевших (відновлення груп, де це можливо) до більш капіталоємних (нового будівництва на густозаселених масивах.

Існує ще один вихід, який, власне, ми з колегами пропонуємо у спільному проекті рішення Київради про ревіталізацію дитсадків і закладів позашкільної освіти. Незважаючи на складну назву, все просто – не продовжувати оренду комунальних приміщень, які раніше функціонували як дитсадки, а тепер використовуються не за призначенням. Вони будуть вивільнятися поступово, а до того місто інвентаризує такі будівлі, візьме на список і підготує проектно-кошторисну документацію по кожному об’єкту.

Всі процеси можливо налаштувати так, щоб на момент звільнення ми вже розуміли, що на цій локації доцільно відновлювати садочок, попит на нього є, довкола житло, а не бізнес-центри, а фінансування на ремонт заздалегідь закладено в бюджет міста на конкретний рік. Так, буде певна упущена вигода (недоотримані кошти від потенційної оренди і чималі витрати на капітальні ремонти. За оцінками фахівців, відновлення одного садочка коштуватиме близько 30 млн. гривень. Однак це гарантовано комунальне приміщення, яким розпоряджається громада, і дешевший варіант, ніж нове будівництво.

Попередньо ми аналізували, що середній строк оренди приміщень становить 3 роки. Отже, якщо Київрада прийме такий план дій і вже зараз почне попереджувати орендарів, що після закінчення договорів їм варто пошукати квадратні метри деінде, у цьому періоді можна відновити до десятка садків, по одному на кожен район.

Читайте також: Уроки брехні для наших дітей від перших осіб держави

До речі, у 2018 році в столиці планується відкрити 8 дитячих садків, що дозволить скоротити чергу одразу на тисячу місць. Що цікаво, то найбільша потреба спостерігається у місцях для дітей 3-4 років, батькам яких потрібно виходити на роботу. А от місця для старших малюків у дитсадках є навіть зараз, хоча знову ж таки географічний перекіс існує, тому на Академмістечку чи Позняках садки набиті під зав’язку, а на Лісовому масиві – недобір.

Проте, починаючи з 2014 року, черга на найбільш популярні місця в категорії 3-5 років зменшилася втричі, і станом на травень, у електронній черзі налічується 3,3 тис. записів саме за таким запитом. Тож якщо до цих темпів додати ще ревіталізацію, то про чергу з народження для всіх вікових категорій дітей можна забути вже за кілька років.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Теlegram