Кілька днів тому IBM влаштувала в Сан-Франциско презентацію свого нового проекту – програми Debater, здатної брати участь в дебатах з людьми. Машина слухає співрозмовника, а потім сперечається з ним. При формулюванні відповідей комп'ютер користується базою даних з мільйонів документів – газетних статей і наукових журналів.

Читайте також: Компанія Google створила нейромережу, яка передбачає смерть людини з точністю 95%

Одним з опонентів комп'ютера була Ноа Овадія – чемпіон ізраїльського турніру з дебатів 2016 року. Дебати велися на випадкові теми, пов'язані з субсидуванням космосу і телемедициною. Кожна сторона виступала з чотирихвилинною вступною промовою, чотирихвилинним спростуванням аргументів опонента і двохвилинним заключним словом.

Debater показав себе на диво непогано. Програма змогла зрозуміти позицію опонента-людини, наводила переконливі факти, цитувала джерела, і навіть кілька разів пожартувала на теми доповідей. Всього за пару хвилин програма створила текст на задану тему, що відповідає рівню студента першого курсу.

Наприклад, людина висунула тезу, що уряд не повинен субсидіювати дослідження космосу. Вона заявила, що субсидії повинні виділятися лише на дві цілі: задоволення основних потреб людини або ж створення речей, які можуть бути зроблені тільки урядом. Космічні дослідження не відповідали ні першому, ні другому критеріям.

Debater, який, в ідеалі, мав би спробувати спростувати аргументи опонента, ухилився від прямої дискусії. Машина заявила, що субсидування космічних досліджень зазвичай окупається за рахунок економічного зростання від наукових відкриттів, а також додала, що для країни на зразок США наявність програми космічних досліджень - важлива частина образу великої держави. Ще одним з недоліків машини були повторення одного і того ж аргументу, але різними словами і часто дивно сформульовані фрази. Втім, навіть такий рівень дискусії від програми вражає.

Читайте також: Фейсбук, мейнстрім і Овертон

Звичайно, мова навіть близько не йде про створення повноцінного штучного інтелекту. За допомогою складних алгоритмів програма маніпулює аргументами з величезної бази даних, не розуміючи їх суті. Втім, якщо IBM і ко вдасться досягнути серйозних успіхів в розвитку свого прототипу, можливо, вже років за 10 подібні системи зможуть стати інтерактивними репетиторами для учнів, консультантами при прийнятті складних рішень чи навіть допомагати людям порівнювати передвиборчі програми кандидатів.

Чи залишиться в такому світі, навіть без повноцінного штучного інтелекту, місце людині, що отримала застарілу індустріальну освіту? Відповідь зрозуміла без жодних дебатів.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram