Масові народні протести в центрі Кишинева нагадали, що на пострадянському просторі судові інстанції досі використовуються для "коректив" народного волевиявлення – тоді, коли це не виходить зробити у виборчих комісіях

Протести пов'язані з недавнім скасуванням Апеляційною палатою виборів мера молдовської столиці Кишинева. На виборах переміг кандидат від непарламентської опозиції Андрій Нестасе, якому вдалося обійти кандидата від партії президента-соціаліста Ігоря Додона Іона Чебана. Саме Чебан подав до суду на Нестасе, звинуватив його в участі у передвиборній кампанії іноземців і у заклику йти на вибори в день голосування.

Обидва ці позови були відхилені в суді. Однак Апеляційна палата вирішила інакше. Вона визнала, що заклик брати участь у виборах в день голосування – це агітація. Причому звинуватила в цьому не тільки Нестасе, але й Чебана, який опублікував аналогічний заклик у соціальних мережах. При цьому обидва кандидати не закликали голосувати за себе, вони лише нагадували про важливість участі у виборах. Однак цього виявилося достатньо. І тепер – якщо Вища судова палата погодиться з доводами Апеляційної палати – підсумки виборів можуть бути скасовані, а кандидати-порушники до участі в нових виборах не допущені.

Читайте також: Конституційний суд Молдови влаштував Додонові черговий облом

Непарламентська опозиція вважає, що в судовому рішенні винен не кандидат-соціаліст, а олігарх Влад Плахотнюк, який є фактичним керівником країни й лідером правлячої Демократичної партії. Послугами партії президента просто скористалися – й уже не вперше. Можливо, президентові Додону пообіцяли, що в результаті позову мером Кишинева стане його соратник. А потім позбулися обох претендентів.

Ніякого політичного сенсу в цьому рішенні немає. Мер Кишинева мав би залишатися на посаді лише рік, потім пройшли б чергові вибори. (Ці вибори пов'язані зі скандалом навколо попереднього керівника столиці Доріна Кіртоаке). Більш того, дозволити Нестасе покерувати столицею до парламентських виборів – це аж ніяк не подарунок. Домогтися рішучих змін новий мер все одно не встиг би, зате виборці  переконалися б, що чарівників в Молдові немає. А це допомогло б і Плахотнюкові, й Додонові.

Замість цього був спровокований масовий протест, коли тисячі громадян вийшли на вулиці столиці в упевненості, що їхній голос було вкрадено корумпованим судом. Ситуація нагадує те, що відбувалося в Україні 2004 року – з тією лише різницею, що сам результат виборів не сфальсифікований і його намагаються змінити за допомогою судових інстанцій. Роз'яснення суддів не викликають жодної довіри – тому що будь-яка розсудлива людина розуміє, що заклик брати участь у виборах в соціальній мережі не може сприйматися як агітація за конкретного кандидата. Тим паче комічний вигляд має ситуація, коли позов проти опонента подавав кандидат, який сам виступав із аналогічним закликом.

Читайте також: Прем'єр-міністр Молдови висловив бажання домовитися з Україною про сухопутний коридор для виведення російських "миротворців"

У результаті молдовська влада сама вистрілила собі в ногу – у найкращих пострадянських традиціях. Для позапарламентської опозиції безстроковий народний протест може стати не тільки захистом результатів виборів, а й вдалим стартом парламентської передвиборчої кампанії. А ось демократи й соціалісти ризикують втратити Кишинів – центр молдовських виборів, найбільше місто країни.

Плахотнюкові й Додону може допомогти тільки здоровий глузд і ще Вища судова палата – якщо вона скасує рішення Апеляційної палати. Тоді владі можна буде говорити про перемогу демократії та дивуватися реакції опозиції – їй мало хто повірить, але те, що ще залишилося в них від репутації, вона врятує. Втім, і в цьому разі опозиціонери не програють: більшість молдован буде впевненою, що Вища судова палата не змогла протистояти народному протестові.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram