Крім паралельних світів, у книжках цього огляду є ще альтернативний вимір історії, в якому відбуваються просто фантастичні речі.

У будь-якому разі це динамічне й гостросюжетне чтиво, якого так бракує під час літньої відпустки.

Артур Кестлер. Століття жадання. – Х.: Віват, 2018

Найбільш гостросюжетний роман зі спадщини видатного майстра пера, який демонструє вправність у жанрі "альтернативної історії", пише 112 ua.

Читайте також: Варто прочитати: цікаві новинки, що вже з‘явилися українською

І хоч в решти авторів траплялися різні варіанти завершення Другої світової війни (перемагали або Сполучені Штати, або Німеччина), але в цьому випадку все інакше. Так, переміг Радянський Союз, але мало не вперше в історії літератури в романі він не зупиняється на капітуляції Третього Рейху і починає окупувати Європу.

Отже, за сюжетом, радянські війна переходять Ельбу, зокрема над Францією нависає загроза нової окупації, і вже нові колабораціоністи (з радянським режимом) готують списки непокірних. І лише молода американка закликає уряди світових держав допомогти Франції, не отримавши, ясна річ, відповіді.

Адже, по-перше, країни-союзники бояться Радянського Союзу (в романі він називається трохи інакше), який виказує непомірний геополітичний апетит, по-друге, самій Франції, здається, вже все одно. Париж, як завжди, святкує, люди не вірять вже нікому, а радянський монстр, здається, готовий підкорити весь капіталістичний світ.

Андре Нортон. Чаклунський світ. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2018

Історія прибульця з нашого сьогодення до магічного світу – це карколомні пригоди, психологічна напруга, розгадки безлічі таємниць і ще чимало чого, загадкового і містичного, що чекає на головного героя.

За сюжетом, відставний полковник розвідки Саймон Трегарт, рятуючись від переслідувачів, зустрічає незнайомця, який пропонує йому допомогу. Недовго думаючи, Трегарт погоджується, але потрапляє в чарівний чаклунський світ, паралельний нашому.

Загалом це загадкове місце - магічна земля, куди можна потрапити тільки крізь ворота-портали, створені стародавньою расою, яка колись там мешкала. Так само чаклунський світ - це місце, де правлять жінки, які мають надприродні здібності.

Тож тепер нашому мандрівнику в часі та просторі доведеться освоїтися на землях своєї нової батьківщини. Карколомні пригоди, звісно, не забаряться, оскільки життя в цьому чаклунському світі виявилося складним і сповненим інтриг та небезпек.

Віктор Хорунжий. Зоряні ангели. Новый мир. – К.: Самміт-книга, 2018

Звичайні дівчата Еліс і Кеті, одна з яких, щоправда, літає уві сні, а друга вміє вправлятися із зброєю, мешкають у затишному містечку, вчаться в університеті, навіть не знаючи, що їх чекає.

Щоправда, малюнки на лівому плечі в кожної – це, певно, якийсь знак, який залишився у них на згадку про маму. Тож розкриття своїх можливостей і власного призначення ще попереду, і стародавня Книга ще допоможе перенестися в паралельну реальність, відкривши портал в інший світ.

Що ж там чекає на колишніх студенток? Чи ангельське буде в них життя? Звісно, без розкриття таємниць (єгипетських пірамід і власного походження, а також особливостей їхньої родини) не обійдеться, але чи врятує це від небезпек у майбутніх мандрах?

Таня Малярчук. Mox Nox. – Л.: Видавництво Старого Лева, 2018

Здається, у своїй новій книжці відома авторка, яка донедавна писала у стилі магічного реалізму, потім – урбаністичної містики і вже наприкінці – народного сюрреалізму, знайшла ідеальне втілення свого таланту.

По-перше, це підліткове фентезі, тобто той самий прикарпатський фольклор (казки, легенди, перекази), на якому спеціалізувалася Таня Малярчук, але у поєднанні з популярною антропологією і не менш модною постапокаліптикою.

Так само, як колись у Пєлєвіна в Еmpire V, у Малярчук світом правлять кажани – хоч і не вампіри, але до конкурентів у вигляді комахоїдних тваринок ставляться "по-дорослому", що нагадує, звісно, гоніння на християн у давні часи.

Так само присутня у повісті тема Раю, який, виявляться, наче за  екзистенціалі́змом Сартра і Камю, можна здобути на землі, оскільки людина (чи пак, кажани, бо люди всі самотужки, а не внаслідок техногенних катастроф, так би мовити, вимерли) сама керує своєю долею. Головна героїня шукає і, можливо, знайде, а дітям залишається ознайомитися з черговою екзотичною моделлю світобудови, прикрашеною стародавніми, але не старомодними міфами.

У принципі, весь цвіт станіславського феномену в літературі, молодшою галузкою якого вважається творчість Малярчук, перехворів свого часу на такі антропологічні пошуки, коли чи то смереки,  чи мурахи могли правити світом, але цього разу, судячи з назви книжки, для цієї тематики настають ще більш темні, "нелюдські" часи безбожного існування.

Сергій Пономаренко. Дзеркало з минулого. – Х.: Клуб сімейного дозвіння, 2018

На самому початку цієї історії нічого не віщувало біди, і читач може насолодитися пасторальними картинами побуту в панському маєтку відомого мецената з Чернігівщини, в якому бували Гоголь і Шевченко, Куліш і Марко Вовчок.

Утім, за романом, що розпочався між головними героями, стоїть щось жахливе, таємниче, інфернальне, в дусі Достоєвського і Метерлінка, і ліричний водевіль поволі трансформується у справжній історичний трилер. Смерть юної героїні несподіваним чином відлунює вже в сучасних розділах, в яких стаються аналогічні трагедії, а герой дізнається про існування зловісного "гена смерті", який, здається, надійно коріниться в його роду.

Молодий фотограф-репортер з Житомира, спілкуючись з маніяками і вбивцями, а також вивчаючи їхні справи, несподівано виявляється вплутаним у кримінальну історію.

Читайте також: 13 атмосферних книг, які найкраще читати влітку

І звісно, коли стається черговий злочин, нічого й нікого не пам’ятає, зауважуючи у старовинному дзеркалі лише якісь таємничі тіні. Невже справа у родовому проклятті, а дзеркало спроможне таїти у своїх глибинах таємниці кривавих злочинів?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram