З 1 липня 2018 року в Україні зросли базові соціальні стандарти – прожитковий мінімум та мінімальна пенсія. Так, у відповідності до положень статті 7 Закону України "Про державний бюджет на 2018 рік", для дітей віком до 6 років прожитковий мінімум становитиме 1559 гривень; для дітей віком від 6 до 18 років – 1944 гривні; для працездатних осіб – 1841 гривня; для осіб, які втратили працездатність – 1435 гривень і, це і є розмір мінімальної пенсії.

А ось "мінімальна зарплата" залишились на тому самому рівні, що й була з 1 січня – 3 723 гривні. Попри всі обіцянки її підвищити до 4 200 грн, або навіть до 5 000 грн. Щодо ж перспектив такого підвищення, то 29 червня в ефірі Радіо Свобода міністр соціальної політики України Андрій Рева заявив: "У першому кварталі було недовиконання бюджету майже на 6 мільярдів. У травні практично вийшли "в нуль". За підсумками червня – ми зараз дивимося. Можна буде сказати [про перспективи збільшення мінімальної зарплати – авт.] тільки на початку липня". Також, міністр вважає, що для збільшення мінімальної зарплати потрібно збільшувати дохідну частину бюджету. "Зараз ви бачите, які заходи вживаються щодо контрабанди на митниці. Впродовж літа ми вживатимемо серйозних заходів щодо "тіньової" зайнятості, відносно тих "рабовласників", які не хочуть реєструвати людей".

Читайте також: Чому пенсіонерам Києва треба доплачувати з міського бюджету

В теорії нібито все й гаразд, але на практиці... все зовсім інакше. І, насамперед, саме через діяльність уряду та Національного банку, спрямовану на прискорення падіння економіки та зростання рівня корупції.

По-перше, в Україні вже декілька років поняття "мінімальна зарплата" не має сенсу, окрім як визначення для одного із словосполучень, що використовуються у держбюджеті. Чому? Тому що, вона жодним чином не пов'язана як із розміром фактичного прожиткового мінімуму, який щомісячно має розраховувати Міністерство соціальної політики, так і з обсягом коштів, які працюючий отримує "на руки".

З одного боку, українська "мінімалка" є нижчою за фактичний прожитковий мінімум – на травень 2018 для працездатних осіб, з урахуванням суми обов’язкових платежів, він становив 4 229 грн, а "мінімалка" – 3 723 грн. З іншого боку, з української "мінімалки" стягуються податки, а саме: на доходи фізичних осіб (18%), військовий збір (1,5%), відрахування до Фондів соціального страхування (близько 2%).

Зазвичай, в цивілізованих країнах жодних податків з мінімальної зарплати не сплачується. Тому що за визначенням, мінімальна зарплата для фізичної особи все одно що собівартість товару чи послуги для підприємства. І в жодній країні не оподатковується та частина вартості, що ще необхідна для розробки та виробництва товару чи надання послуги.

Мінімальна зарплата повинна забезпечувати відтворення робочої сили. Якщо людина отримає менше, ніж мінімальну зарплату, то вона буде нездатна працювати через зголоднілість, хвороби тощо.

По-друге, Україна ще у 2005 році ратифікувала Конвенцію Міжнародної організації праці №131 "Про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються", яка зауважує, що під  час  визначення  рівня мінімальної  заробітної плати потрібно враховувати:

а) потреби працівників та їхніх сімей з урахуванням загального рівня заробітної плати в країні, прожиткового мінімуму, допомоги з соціального забезпечення та порівняльного життєвого рівня інших соціальних груп;

б) економічні фактори, у тому числі необхідні умови економічного розвитку, рівень продуктивності й бажаність досягнення та підтримання високого рівня зайнятості.

Читайте також: Що сталося з планами уряду підняти мінімалку?

Нічого подібного при визначені у держбюджеті розміру "мінімалки" зроблено не було"! Гірше того, уряд зухвало знехтував як міжнародними зобов'язаннями України так і законами економіки, а на додаток – ще логікою та здоровим глуздом.

Замість поступового і зваженого та економічно обґрунтованого процесу індексації грошових доходів населення на розмір інфляції, урядовці спочатку розділили прожитковий мінімум та "мінімальну зарплату", потім збільшили "мінімалку" вдвічі, порівняно із прожитковим мінімумом (не фактичним, а в якості бюджетного показника), і, насамкінець, почали стягувати з "мінімалки" податки.

Одночасно, жодних запобіжників, які б дозволили бізнесу забезпечити сплату стрімко збільшеної заробітної плати передбачено не було. Для бізнесу а ні податки не було зменшено, а ні корупційну ренту. Відповідно, щоб компенсувати втрати, бізнес почав підвищувати ціни. Як наслідок, інфляція зросла, а купівельна спроможність "збільшеної мінімалки" почала так само стрімко зменшуватись.

На другий рік експерименту із "зростанням мінімалки" картина виглядає так: зарплата – зростає, а купити на неї можна набагато менше, ніж рік тому. За розрахунками асоціації постачальників торговельних мереж, при тому, що мінімальна зарплата за рік зросла на 16% – з 3200 до 3723 грн, купівельна спроможність українців, які отримують доходи до 3723 грн зменшилась на 17%. Тобто... вартість життя знизилась на 16+17=33% або стала нижчою на третину.

Читайте також: Чому підвищення мінімальної зарплати мало дестабілізуючі наслідки

Це і є наслідком адміністративного, а не природного зростання зарплат. І якщо зараз, коли доходи держбюджету нижче планових, провести чергове адміністративне підняття "мінімалки", то інфляція буде розкручуватися ще жвавіше. Чи означає це, що "мінімалку" не потрібно підвищувати? – ні! Проте її зростання повинно базуватися на зростанні економіки.

Ось коли уряд щось зробить для цього, тоді і мінімальну зарплату можна буде підвищувати без ризику стрімкого знецінення гривні.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram

Юрій ГАВРИЛЕЧКО, для UAINFO