Попри те, що суть парламенту у цивілізованій країні полягає в його відкритості та публічності, привид закриття кулуарів у Верховній Раді (тобто коридору  на другому поверсі  будівлі, де журналісти можуть безперешкодно брати коментарі в народних депутатів, які виходять із сесійної зали) бродить в Україні вже давно, в багатьох скликаннях.

Журналісти, які працюють в парламенті постійно, завжди розуміли, що багато депутатів, їх помічники і прес-секретарі готові на все, щоб загнати пресу в стійло. Щоб до народних обранців мали доступ тільки ті журналісти, кого захочеться фракції.

До речі, і зараз значна частина парламентарів, щоб уникнути незручних питань, ходить до сесійної зали через урядову ложу, уникаючи спілкування з пресою в кулуарах. А розуміння того, що в Раді тільки шукають привід, щоб ізолювати журналістів від депутатів, не зникало від сесії до сесії. Зараз цей привід (хоча і доволі сумнівний) знайшовся.

Двох так званих журналісток Юлію Махмуді (газета «Громадський вісник Києва») та Валерію Єгорову (газета «Flash on Time News») один з фотографів зафільмував у момент, коли одна з дівчат показувала йому середній палець. Відбувалося це в кулуарах Верховної Ради, неподалік прапора, на першому поверсі.

Читайте також: Закриєте кулуари для журналістів – закриємо Раду для депутатів, – журналіст звернувся до Голови ВР

Обох «журналісток» позбавили акредитації. Ба більше, з’ясувалося, що дівчата ніколи не радували своє присутністю та запитаннями на брифінгах та не можуть похвалитися матеріалами з парламенту.

Виявилось, що вони – помічниці депутатів. І тут велике питання до останніх: спочатку народні обранці беруть собі в помічниці пишногрудих і довгоногих, потім роблять їх «журналістками» задля отримання вільного доступу у Верховну Раду, а далі їхні колеги жаліються, що до них у кулуарах якісь особи чіпляються зі специфічними пропозиціями…

Все це не мало би великого значення, якби цю ситуацію в парламенті не вирішили використати, щоб перекрити повітря справжнім журналістам, які працюють у Верховній Раді. На підставі листа керівника прес-служби апарату Верховної Ради, парламентський комітет з питань регламенту та організації роботи ВР рекомендував керівництву апарату  підготувати рішення про закриття кулуарів  для преси.

У цьому сенсі розмови про те, що закриття кулуарів буде компенсовано відкриттям прес-центру – придумані радості. Відкриті кулуари і сидіння у «загорожі» – не співмірні умови для роботи журналіста, особливо, якщо в роботі йому не стільки потрібні брифінги від притягнених до прес-центру прес-службами партій спікерів, скільки живе спілкування з багатьма депутатами для збору інформації.

Дуже гидко виглядає і спроба розповісти про те, що в парламентах світу немає такої відкритості для журналістів. Адже в тих парламентах немає і виділення мільйонів на житло для депутатів, які мають такі статки, що можуть орендувати квартири по всьому місту.

В тих парламентах немає і депутатів-бізнесменів, які б суміщали підприємницьку діяльність, записану на дружину або бабусю, з лобіюванням інтересів такої діяльності у вищому законодавчому органі країни.

В тих парламентах немає багато чого, що існує у нашій Верховній Раді…

Іншими словами, виправдання ізоляції журналістів від наших народних обранців виглядає так, що депутати просто бояться «інфекційних» запитань про власне майно, у тому числі закордонне житло, вражаючі грошові кошти, дорогий відпочинок не відповідно статкам. Адже такі питання вносять дискомфорт у життя і роботу обранців. 

Зараз цікаво спостерігати і за тим, як на ситуацію реагують керівництво парламенту і профільний комітет Ради. Наприклад, спікер Андрій Парубій запевняв журналістів, що за його керівництва ізоляція преси не можлива. Однак виникає питання, чому у нинішню катавасію залучені люди з апарату Верховної Ради та колеги спікера ВР по фракції, до якої він раніше входив.

Читайте також: Atlantic Council: Украина делает шаг вперед и два назад

Аналогічне запитання можна адресувати і голові парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Вікторії Сюмар, яка написала у Facebook, що здивована рішенням регламентного комітету щодо допуску журналістів в кулуари парламенту.

«Таке рішення, з моєї точки зору, має приймати весь парламент, і голосів під це немає. Принаймні, наш комітет точно його не підтримає. Ми маємо навести лад з акредитацією, а не створювати обмеження для тих журналістів, хто добросовісно робить свою роботу і висвітлює діяльність Ради», – вважає вона.

Однак, на відміну від Сюмар, багато хто з журналістів не є оптимістами – опираючись на багаторічний досвід роботи у парламенті, можна констатувати, що на такі дурниці голоси у депутатів можуть і знайтися. Тим більше, якщо зважати, з якою завзятістю парламентарі протягують у сесійну залу, наприклад, ініціативу щодо закриття сайтів без суду. Такі депутатські ідеї, тим більше, якщо вони з’являються напередодні виборів, дуже нагадують дії попередньої влади. І, мабуть, якщо сьогоднішня влада не хоче, щоб її порівнювали з командою Януковича і Ко, потрібно припинити тягнути такі недемократичні речі у майбутнє.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram