Очевидно, що світу зараз потрібно приборкати розповсюдження фейкових новин, а особливо через головний на планеті інструмент для цього – Facebook. Завдання в тому, щоб відділити дійсно корисну і достовірну інформацію від брехливого шуму. Але це не так і просто, пише Wired.

"Що саме ми називаємо фековими новинами? Це не завжди зрозуміло. Ми знаємо, приміром, що якщо комусь щось не подобається з того, що він бачить на Facebook, він може позначити цю інформацію як фальшиву, хоча насправді вона просто відображає протилежну точку зору", – сказав політолог Гарі Кінг, який очолює Гарвардських інститут кількісних соціальних наук.

Читайте також: Как изменятся социальные сети в будущем

Лише те, що ідеологічно протилежна дімка не подобається якомусь користувачу, не робить її обов’язково помилковою. Тому Кінг хоче визначити, чи можна розробити чіткі правила, за якими можна було б визначити правду чи брехню. Чи можна було б такі правила поширити серед людей, платформ, алгоритмів і застосовувати їх універсально і скрізь?

"Чи це можливо? Не знаю. Але це було б надзвичайним досягненням", – сказав Кінг.

На його думку, розробити такі правила може вдатися незалежній дослідній комісії Social Science One, яку він заснував спільно з Facebook. Вона допоможе вченим отримати безпрецедентний доступ до цінних даних користувачів соціальної мережі, щоб вони могли вивчити механізми поширення інформації і дезінформації, а також те, як це може вплинути на вибори.

Читайте також: Facebook заподозрили в новом масштабном сливе данных пользователей

Перша порція даних, яку Facebook відкриє для дослідників, буде сягати близько одного петабайту, що дорівнює мільйону гігабайт. Це буде інформація про повідомлення у соціальній мережі, захищені налаштуваннями приватності, зокрема такі, які містять посилання на умисне фальшиві «новини».

За даними Wired дослідники отримають доступ до інформації про вік, стать, політичні погляди користувачів, які переходили за цими посиланнями, а також про те, якими пристроями вони користувалися, які переглянуті посилання поширювали, яку кількість і якого типу лайків ставили під дезінформацією.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram