Завдяки новій технології дослідники змогли дізнатися кого ховали у кромлесі Стоунхенджа. Відкриття може пояснити походження знаменитих британських каменів.

Зображення дивно розташованих каменів на соковито-зеленому лузі знайоме усім користувачам класичної Windows XP. Ця фотографія фігурує в багатьох фотостоках та стоїть за вмовчанням практично в кожному електронному пристрої.

Стоунхендж – священне місце древніх мешканців Великої Британії – друїдів – досі змушує ламати голову багатьох археологів та істориків з приводу свого походження. Все ще невідомо звідки у південній частині Англії з'явилися камені віком у кілька тисяч років, та яке їхнє справжнє призначення.

Нещодавнє відкриття групи вчених, яким керували дослідники з Оксфордського університету, може нарешті дати відповіді на ці та інші питання.

Наукова робота, опублікована в журналі Scientific Reports, говорить, що відомі блакитні камені Стоунхенджа, ймовірно, були транспортовані більш ніж за 200 км від їх сучасного місцезнаходження.

Читайте також: 5 поддельных мировых достопримечательностей

Вчені змогли довести це, знову розкопавши останки похованих там людей. Як мінімум 10 з 25 небіжчиків були з західного узбережжя Великої Британії - Уельсу. Судячи з їх хімічного складу, камені таємничого вівтаря також перенесли звідти.

Оскільки тіла загиблих були піддані кремації, раніше вчені вважали, що подальші дослідження заходять в глухий кут. Але, професор Брюссельського вільного університету Крістоф Снук зміг розробити техніку, яка дозволила вилучати із залишків людських тіл стронцій, який кристалізувався при їх кремації.

Оскільки рослини поглинають стронцій з грунту, він накопичується в кістках, коли люди їдять рослини. Технологія вилучення металу допомогла визначити географічне положення померлих в останні 10-15 років їх життя.

Колега Крістофа Снука з Лондонського інституту археології Крісті Вілліс почала вивчати таким чином залишки похованих у кромлесі Стоунхенджа, коли археологи знову їх розкопали у 2008-му.

Через завзятість та наполегливість у своїх дослідженнях, зараз вчені впевнено можуть заявити, що майже половина похованих прибули з Уельсу.

«Багато людей говорили мені, що у нас нічого не вийде. Неможливість отримати з цих залишків інформацію залишала занадто багато порожніх сторінок у нашій історії, в нашому минулому», – каже Крістоф Снук. «Сорок відсотків людей, яких ми проаналізували, не могли мешкати близько Стоунхенджа протягом останнього десятиліття їх життя. Я знаю, що сьогодні всі пересуваються, але ми говоримо про часи близько 5000 років тому».

Дійсно, відстань у кілька сотень кілометрів для сучасної людини - це ніщо, але мова йде про третє тисячоліття до нашої ери, час, коли ще не було поширене колесо. Подолання навіть декількох кілометрів від місця свого проживання було справжнім подвигом в ту пору.

Читайте також: Знайомтесь. Це – Святошинський Стоунхендж. ФОТО

Крім цього, археологічні дати залишків людей близькі до періоду раннього будівництва Стоунхенджа, що дає основу для припущень про транспортування величезних каменів з Уельсу.

Поки вчені не можуть сказати напевно, чи були поховані там безпосередніми будівельниками Стоунхенджа, або це одні з шанованих членів найдавнішого суспільства, яких спеціально транспортували до спеціального місця поховання.

Можливо, протягом багатьох століть, людей з камінням приносили до Стоунхенджа для проведення подібних ритуалів.

«Стронцій, як правило, пов'язаний з геологією, і це дає нам географічну інформацію. Робота над залишками відкриває абсолютно нову область вивчення в міграції дорослих людей, яка раніше була неможлива», – пояснює Джейн А. Еванс, археолог британської геологічної служби. «Дослідження може припускати не лише транспортування каменів з Уельсу в Уїлтшир (графство, де розташований Стоунхендж – ред.), але і те, що між цими двома областями міг існувати постійний зв'язок».

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram