Доречі, про найсвятіше. А саме про напади на журналістів злочинним режимом. Я так розумію, що вбивство Орхана Джемаля – то звістно не Гужву на вимаганні лави з фігуранта журналістського репортажу замести.

Але все ж таки. Де Амністії всіляки? Або заяви СЖР, прости господи? Чомусь не чутно від офіційних медіа-правозахисних спільнот ані галасу про небезпеку, яку несе в собі путінський режим для вільної преси, ані аналітики про рівень свободи слова в Росії. Де от ето всьо? Хіба нікому не потрібно? А чьо так?

Читайте також: Журналістка: Безкарність спонукає зловмисників до нападів на активістів

Насправді, вбивство знімальної групи було здійснено в інтересах виключно Кремля. Навіть Пригожин зі своїми найманцями є тільки наслідком, а не причиною того, що трапилося. Джемаль знімав фільм про "Вагнер" в ЦАР. Треба сказати, що росіяни в ций Центрально-Африканській країні діють паралельно з миротворцями ООН. До речі, після їх появи на бази миротворців неоднаразово нападали, були вбиті. А Росія ще й мала нахабство пропагувати свої послуги у якості "величезного досвіду боротьби з тероризмом".

Ось що писала з цього приводу Федеральна агенція новин: "Генеральный секретарь Организации Объединенных Наций (ООН) Антониу Гутерриш осудил нападение на базу миротворцев ООН в Центральноафриканской Республике, в результате которого один миротворец погиб и более десятка получили ранения...

В начале 2018 года Российская Федерация поставила в Центральноафриканскую Республику партию стрелкового оружия и боеприпасов, а также направила туда военных и гражданских инструкторов для подготовки местных военнослужащих... "Российское содействие осуществляется в русле общих усилий международного сообщества по укреплению национальных силовых структур ЦАР, передаче им всей полноты ответственности за поддержание безопасности и правопорядка на всей ее территории и, в конечном счете, нормализации обстановки и надежному урегулированию затянувшегося внутреннего вооруженного конфликта", – заявили в МИД России".

А тепер ще раз. По пунктах.

1. Росія, як писала про це французька преса, вичавлює французів з цього регіону.

2. В ЦАР є миротворці ООН і російські спосегігачі та військові, які знаходяться там цілком офіційно.

3. Після нападу на бази миротворців Росія намагається отримати карт-бланш на "врегулювання ситуації", тобто мати мандат ООН в одне рило. Щоб всілякі там Єгипет та інша дрібнота не порпалися під ногами.

4. І ще один нюанс. Кінцевою метою гибридної доктрини Герасимова, того самого який нещодавно летав з Лавровим до Ізраїлю, Німеччини та Франції, є створення гібридними методами таких умов, щоб домогтися введення в регіон російських миротворців. "Доктрина Герасимова", яку ще називають "Азбукою гібридної війни" – це не просто набір методів, як то: пропаганда, підкуп, економічний шантаж, хаотизації. Вона чітко говорить про кінцеву мету, тобто заради якої цілі Росія застосовує всі ці гибридні методи. А ціль проста. Поставити країну, проти якої здійснюється агресія і міжнародну спільноту в умови, коли вони самі дадуть агресору майдан на легальну окупацію.

Хіба не це зараз відбувається в ЦАР, а до цього в Грузії, Молдові? Хіба не цього Росія домагається для Донбасу? Фільм про те, що немає ніяких російських миротворчих сил, а є тільки приватна військова компанія, яка сама спочатку починає кровопролиття, а потім робить вигляд, що служить справі примирення, міг би поставити хрест на миротворчих амбіціях Кремля в ЦАР та головне на Донбасі. То чому ж смерті журналістів досі списують на "диких африканців"? Чому ми досі робимо вигляд, що все це не про Україну?

Читайте також: Росія діє, як хуліган з підворіття

Натомість, від "активісти кого цеху" не чутно вимог знайти правду в смерті журналістів. Дякую, що в ВР є люди, які розуміють причинно-наслідкові зв’язки. А саме, що для гибридної тактики, яку застосовує Кремль за для захоплення територій, правдиве слово є чи не більшою загрозою, ніж здатна на відсіч армія та потужні спецслужби.

Не забуваємо, що в московській тактиці війни, названій "Доктриною Герасимова", спочатку іде слово, а потім введення російського миротворчого контингенту. І група Джемаля однією журналістською роботою намагалася покласти край і першому і другому.

Відпустка – не привід не працювати. Наш комітет за моєю ініціативою погодив звернення до міжнародних організацій з приводу вбивства у ЦАР російських журналістів, в тому числі вбивства критика путінського режиму Охрана Джемаля. 
На думку членів комітету, розслідування цього злочину потребує міжнародного нагляду та втручання. 

Причина, думаю, очевидна – журналісти були вбиті під час підготовки репортажу про активність російських спецпризначенців (залегендованих під так звану ЧВК "Вагнер") у країнах Африки. З огляду на повну недовіру до російського правосуддя комітет з питань свободи слова закликає взяти розслідування під міжнародний нагляд та наголошує на необхідності проведення незалежного розслідування цього злочину під патронатом міжнародних організацій.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram