Обвал російського рубля й турецької ліри – чудова ілюстрація того, які сюрпризи може готувати економіка авторитарним і популістським режимам. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив днями, що обвал ліри не підлягає жодній логіці. Зі свого мінарета він має рацію. Не підлягає жодній логіці й обвал російського рубля. Ціна на нафту – головну й чи не єдину основу "путіномікі" – не падає. Нові серйозні американські санкції не запроваджуються, є лише очікування санкцій. Чому ж усе валиться?

А тому, що економіка не приймає державного насильства. Економіку Туреччини із позицій ефективності та розвитку останніх десятиліть було б образливо порівнювати з російською. А втім авторитарні тенденції в діяльності турецької влади й усе більша залежність економіки та фінансів від політичних рішень призводять до втечі грошей із країни, до недовіри, до інтересу до швидких прибутків.

Читайте також: Якщо не ми не хочемо повторити ще одну дурницю, то маємо вчитися на помилках Туреччини

Те, що зближує Ердогана й Путіна, – це їхня залежність від електорату, який розраховує на "султана", а не на самого себе. Цей електорат можна надихнути патріотичними гаслами, але його ще й нагодувати потрібно. А політична істерія – поганий союзник економічного розвитку.

Обидва лідери вступили в безглуздий конфлікт із США. Безглуздий тому, що для цього конфлікту немає об'єктивних підстав, як, наприклад, у суперечці США із КНР і ЄС щодо мит. Ердоганові абсолютно не потрібно затримувати американських громадян за параноїдальними звинуваченнями. Путінові зовсім не обов'язково було лізти в Крим і на Донбас або втручатися в американські вибори. Проте президенти Туреччини та Росії все це роблять просто тому, що такою є логіка розвитку їх режимів.

Але не логіка економіки. Економіка їм мститься. І їхнім співгромадянам теж. Найгірше буде тим, хто голосує за Ердогана й Путіна. І їхнім дітям. І їхнім онукам. Економіка помститься всім за зневагу до своїх об'єктивних законів.

Читайте також: Квіточки в очікуванні драконів: нові санкції США проти РФ

Це потрібно пам'ятати українським політикам, які зараз входять у передвиборну боротьбу. Найпростіше потурати бажанням електорату жити краще якомога швидше. Найпростіше замінити реальні дії з оздоровлення економіки патріотичними або антикорупційними гаслами, та ще й пообіцяти, що від здійснення цих гасел настане рай на землі. Виборець проголосує, а економіка – помститься. І це означатиме навіть не швидкий кінець кар'єри популістів – вони можуть втриматися, як утримують владу Ердоган або Путін.

Це означатиме тільки те, що виборці цих популістів, їхні діти й онуки будуть приречені на вічну бідність, злидні й обман.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram