Кілька днів тому мені прийшла пропозиція підписатися на сторінку Віктора Ющенка в одній популярній соціальній мережі.

Я прийняв запрошення і з гордістю подумав, що схаменувся Ющенко. Згадав про свого юриста, який героїчно й успішно захищав його інтереси у Ворошиловському районному суді Донецька. Нарешті! Включив світильники пам'яті людина.

Відірвався від важливих державних справ. Тепер ми з Віктором Андрійовичем гори звернемо! Адже разом – ми сила! Доведено часом.

«Вітаю! Ми в Вас не помилилися», – сказав мені по телефону тоді лідер фракції «Наша Україна». Було це 30 грудня 2003 року. Чому я пам'ятаю точну дату? Все просто, це був день, коли було ухвалено судове рішення, та й не кожного дня із вами розмовляє людина, яка потім стає президентом України.

І ось новий сигнал – запрошення на сторінку. Це знак! Подумав, а може, йому знову потрібна моя допомога? А що? Я в гарній порі, а прикру травму голови, отриману в Донецьку вже після успішних для Віктора Андрійовича виборів, я вже вилікував. Та й травма була дріб'язкова, середньої тяжкості, тому в травматології та лікарні я від нього дзвінка не чекав – державні справи у людини, та й не по чину йому дзвонити, хоча це не зробила і його прес-секретар, нині віце-спікер. Але я не ображаюся. Вже давно. Я залишив тільки світлі спогади. Адже нам так не вистачало перемог і звершень, а тут похмурі заголовки – «Побитий адвокат Ющенка». Нудно.

Читайте також: Ілюзії та їх носії є найбільшими вбивцями реформ в Україні

А тут повіяло свіжим вітром – збирає Бос своїх «Ангелів Чарлі» для нових героїчних справ. Подумалося, що скоро буде розірвано на шматки стояче повітря Києва і як хвилі буде накочуватися скандування прізвища лідера: «Ю – ЩЕН –КО»!

І став я стежити за тим, що ж говорить Заратустра. З якою програмою він готовий вийти до людей, роблячи кроки їм назустріч. Виявилося, програма ж бо стара.

«Ризик отримати в 2019-му прокремлівську владу – дуже великий», – повідомляє нам третій президент Ющенко. «До реваншу Кремля в Україні може привести "несвідомий, байдужий або популістський" вибір виборців у 2019 році», – застерігає нас Віктор Андрійович, погрожуючи нам своїм пальчиком, який разом із руками нічого не крав.

І я розумію, що хоче сказати Віктор Андрійович і чому він став проявляти активність, підписуючи на свою сторінку небайдужих людей. Кому хочеться робити «несвідомий і популістський вибір»? А Віктор Андрійович у цьому авторитет – все зробив для того, щоб українську булаву передати в мозолясті руки Януковича. Злі язики говорили, що він, не маючи шансів, на виборах 2010 року був технічним кандидатом колекціонера шапок. Інші злі язики говорили про записи в «амбарній книзі» Партії регіонів, де було, поруч із іншими гідними, і його прізвище.

Читайте також: Небоженко: Олигархи изменили ставки в борьбе за будущего президента Украины

І ось знову з'явилася потреба в його авторитетному технічному сприянні, та й тема для Віктора Андрійовича зрозуміла, хоча і хвороблива. Скоро вибори – кожен багнет треба мобілізувати проти «несвідомого вибору».

Але ж був шанс вписати золотими літерами своє ім'я в історію, а замість цього вийшла карлючка в «амбарній книзі». Але я впевнений, що цю «карлючку» Віктор Андрійович не ставив. Це хтось інший, оскільки третій президент ревно стежить за своїми руками.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram