Пацаватая історія... про паспорт

Усе почалося нібито хАрошо. Мені виповнилося 45 років і я вирішив вклеїти у свій паспорт нову фотографію. Бо без цієї дебільної процедури, мій паспорт вважається недійсним... А без дійсного паспорту, як ви розумієте, в нашій вільній, бл* і демократичній країні... ні туди і не сюди...

Тож пішов я до сервісного модного центру, здав паспорт, 2 фото і ксерокопію УБД (як виявилось, ця процедура для ветеранів бесплатна). 

Ну й став очікувати СМС зі звісткою про нове фото у своєму паспорті...

Але як виявилось, мої сподівання були марними. Через те, що мій паспорт й так ВЖЕ є недійсним... тому ДМС України, відповідно не може вклеїти у мій паспорт нове фото...про що ця організація й повідомила мене шляхом офіційної відмови...

З'ясувалося, що:

ДОКУМЕНТ: Паспорт громадянина України серія ...номер ... Дані паспорта знайдено в базі даних МВС серед викрадених та втрачених. Дата реєстрації: 17.03.2009 Орган реєстрації: Коростенський відділ поліції ГКНП у Житомирській області.

Інформація надана з інформаційного ресурсу МВС та є довідковою. У разі необхідності офіційного підтвердження зазначеної інформації, особі необхідно особисто звернутися з оригіналом документа до органу реєстрації МВС.

Ось така, х**ня, малята...

Читайте також: В Украине больше нет очередей за биометрическими загранпаспортами

При цьому:

– Я ніколи не втрачав паспорта

– В мене його ніколи не крали

– В Коростені я був останній раз в 10-му класі, проїздом в Прибалтіку, на 2-і години і далі залізничного вокзалу у місто не виходив...ще за часів совка, ще не маючи паспорта

– До цього моменту, мій паспорт досить успішно проходив усі перевірки в банках та інших установах, вже ПІСЛЯ 2009-го року...

Треба сказати, що це пацавате становище мене трохи здивувало та збентежило (бо без діючого паспорта жити якось не дуже комфортно) і я вирішив особисто навідатись до цього "органу реєстрації", з'ясувати причини такої нелюбові коростенських ментів до мого скромного паспорту... 

Адже, робити мені було нічого, як скаженому псу... тому я сів і проїхав 130 км по Варшавці до Коростеня...

У місцевому околотку мене зустріли дві сімпатічні жіночки із знаками розрізнення капітанів національної поліції і вислухавши мою історію, заявили мені, що "...скоріше за все це є результатом технічної помилки при компьютерному наборі серії та номера іншого втраченого (вкраденого) паспорту..."...

Тому, після того, як появився черговий опер, який склав відповідний протокол та взяв у мене пояснення... вони мене запевнили, що ця проблема скоріше за все "...буде найближчим часом вирішена..."

З часу мого звернення в цей околоток  пройшов майже місяць... Проблема, н**уя не вирішена...

Читайте також: Український паспорт різко "підскочив" у рейтингу престижності

База МВС все так же видає повідомлення про те, що мій паспорт числиться серед "викрадених та втрачених"...

Я не знаю, що і як провіряють ці коростенські менти, з якими базами звіряються і з ким переписуються, але 9 років тому вони фактично штучно, як-то кажуть, на ровному місці створили мені афігенні складнощі...у житті...

Наближається моє звільнення з лав ЗС України, без паспорта я не зможу ані стати на облік військовий, ані оформити пенсію... і взагалі, моє життя буде досить ускладненним..

Мені би зовсім не хотілося влаштовувати ШкандалІ, але вся ця пацавата історія вже починає мене дратувати...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram