Інколи, щоб побачити радянське божевілля на власні очі, варто просто переглянути теле або радіо ефіри, в яких є зворотній зв‘язок з глядачами/слухачами. Можливо то якась певна форма хворобливого симптому, щоб дозвонюватися до студії та виливати на голови ведучих та експертів відверту маячню? Може агресивні та дурні коментарі не є показником загального рівня інтелекту аудиторії? Мені дуже хочеться в це вірити. Але польові дослідження в місцях громадського скупчення все ж такі підтверджують – совків-невмирущіх у нас з кожним роком не меншає. Ба більше! До них доєднюється недосвідчені постсовки, які вважають що цинізм та зухвалість є ознакою їх обізнвності в світових процесах. Тому «прохаваність» у нас поступово стає ознакою долучення до політичного дискурсу.

Читайте також: Выполняя политический заказ, Радио "Свобода" назвало Василия Стуса террористом, – Орешет

Так от. Слухаю ефір на Радіо Свобода Донбас Реалії про Василя Стуса. Ведучий намагається з‘ясувати у Станіслав Федорчук , чим же ж це Стус не догодив місцевим донецьким бонсам, що вони ані Університету його ім‘я давати не хотіли, ані табличку з його барельєфом встановити так, щоб це не перетворилося у фарс. Пане Станислав розповідає про непримиренність Стуса, про його незручність, згадує про репресії, які вчинила місцева влада проти студентів, які боролися про надання Університету Стусового імені. І от в ефір додзвонюється слухач з Луганську і безапеляційно так проголошує: «Перефразовуючи Стуса – «ти знаєш, що ти скотина?». Він так писав. От за ето його і не любили». А потім кладе слухавку. В цому епізоді все. І необізнаність, і відверта брехня та пропаганда. Все. Але головне - в ньому правда. Намагаючись очорнити Василя Стуса, зробити з нього людоненависника, слухач, як справжній божевільний витяг назовні свій внутрішній світ. Адже він процитував не вірші Стуса, а своє самовідчуття після дотику до його генію. Справжній вірш звучить так:

Ти знаєш, що ти — людина.
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.

Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

Читайте також: Експерт: Ситуація з фільмом "Стус" може призвести до краху всієї новітньої системи кіновиробництва

Совки – це люди які ладні завзято служити тим, хто використовує їх, як робочу скотину, або гарматне м‘ясо. Але не взмозі стримати агресію на адресу того, хто нагадує їм про те, що вони є людьми, хто апелює до їх гідності та людяності. Дурість і цинізм в данному випадку є захисним механізмом, який має зберегти стотство в совкових душах. Так їм простіше.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram