У 2018 році доля продажів дизельних авто в Україні перевищила 40%, в той час як західні країни від дизеля відмовляються. Чому так відбувається, і чи має держава втручатися в цей процес?

Дизель VS Чисте повітря

За даними Всесвітньої організації здоров’я в 2012 році в усьому світі зафіксовано 4,2 мільйони передчасної смерті людей через забруднення атмосферного повітря. Близько 91% таких випадків мали місце у країнах із низьким та середнім рівнями прибутку.

Читайте також: Простое и эффективное решение вопроса с евробляхами

За даними Європейської екологічної агенції, забруднення повітря є головним фактором передчасних смертей і у Європі. Високі рівні пилу, газів та аерозолів у повітрі провокують патології органів дихання. Викиди вихлопних газів –основна причина перевищення гранично допустимих концентрацій токсичних речовин і канцерогенів в атмосфері великих міст, утворення смогів, які є частою причиною отруєння в замкненому просторі.

Дослідники із Запоріжжя аналізували валові викиди в атмосферне повітря від автомобілів у динаміці з 1990 по 2014 рік за оксидом вуглецю, неметановими вуглеводнями, оксидами азоту, діоксидом сірки, метаном та сажею. Результати дослідження очікувані – пряма залежність від рівня забруднення повітря із аеробними захворюваннями. “Коефіцієнт кореляції між показниками сумарного забруднення повітря міста та хворобами органів дихання становить 0,72 (р<0,01) у дорослих та 0,66 (р<0,05) у дітей”. Цікаво, що у такому промисловому місті як Запоріжжя, авто складають третину від усіх інших.

При спалюванні дизельного палива утворюється у кілька разів більше оксиду азоту (NO2), аніж при спалюванні бензину. Діоксид азоту дуже отруйний при вдиханні. Разом із оксидом NO (так звані оксиди азоту NOx), діоксид азоту є одним з найбільших забруднювачів атмосфери, в декількох районах Землі його концентрація досягає 30 мкг/м³, що лише на декілька одиниць менше ніж гранично допустима концентрація. У 2005 році учені з Університету Каліфорнії припускали взаємозв'язок між рівнем NO2 і синдромом раптової дитячої смертності.

Отже, відомо про шкоду від забрудненого повітря, і про головні джерела забруднення – енергетику, промисловість, транспорт. І хоча автомобілі у хвості ТОП-3, постійне життя поруч із автомагістралями роблять жителів міст їх першими жертвами.

Якщо солярка така шкідлива, чому все ще купують дизельні авто?

Читайте також: Чому гинуть поліцейські? Результатів західних досліджень

Пропозиція формує попит. З 2015 року у країнах ЄС діє екологічний стандарт Євро-6, який регулює вміст шкідливих речовин в вихлопних газах. За своїми вимогами Євро-6 наближений до екостандарту EPA10 (США) та Post NLT (Японія). Основна різниця стандартів євро 5 і 6 стосується вимог до викидів NOx та HC + NOx від дизельних авто.

Автовиробники охрестили цей стандарт як “антидизельний”, і разом із впровадженням нових технологій у виробництво гібридів та електрокарів шукають, куди б збути всі вироблені дизельні машини. Особливий кейс – автомобілі німецької компанії Volkswagen 2015 року на дизельному двигуні, які були вироблені у великій кількості якраз до початку дії Євро-6 (хоча першопочатково стандарт планували запускати ще в 2013). Україна, інші країни пострадянського простору, небагаті країни Південної Америки чи Азії – є оптимальними ринками для дизельних авто.

Пропозиція формує попит – більше 40% продажів нових авто складають саме дизельні двигуни.

Властивості дизельного двигуна

Є поширений міф про те, що у використанні економніше дизельне паливо – вистачає набагато довше, аніж бензину. Однак, огляд на Auto24 вказує на те, що економія виправдана лише тоді, коли машина має комерційне використання і долає довгі відстані щодня. Якщо ж це міське авто – то вартість деталей та ремонту (які мають бути набагато міцнішими) ніколи не зрівняється із аналогічними процедурами для бензинових автомобілів.

Окрім цього, вказується на те, що середньостатистична бензинова машина майже завжди спритніша, тихіша, менш вимоглива до якості палива. Звісно, такі проблеми взагалі не відомі для електромобілів, кількість яких варто збільшувати. Отже, по факту, дизельні двигуни в Україні стали популярними не через раптове захоплення ними автолюбителів, а через більш прозаїчні причини – ціну, надлишок таких авто у сусідів, та відсутність законодавчого тиску, який би обмежив купівлю цих неекологічних авто у нас – ринок та відповідно купівельна спроможність диктують правила і це нормально і логічно, оскільки для інших стимули відсутні або недостатні. 

Як Європа відмовляється від дизелю?

Після підписання Кіотського протоколу у 1997 країни ЄС стали активно популяризувати дизель як економніше джерело енергії, яке на відміну від бензинових авто має менше викидів СО2 – головного чинника парникового ефекту, що спричиняє глобальну зміну клімату. На той момент факт значно більших викидів NOх, оксидів азоту, дизельним двигуном – не був у фокусі уваги.

Від любові до ненависті – один “дизельгейт”. Приводом для перегляду ставлення до дизелю став скандал із Volkswagen, який оснащав свої машини спеціальним програмним забезпеченням, яке занижувало реальні показники викидів СО2 у повітря.

У 2014 у Парижі розгорівся скандал через критичні показники оксиду азоту у повітрі, пізніше влада анонсувала відмову від дизелю до 2024, а до 2030 в’їзд буде дозволено лише авто із 0 емісією парникових газів. Мехіко, яке сьогодні потерпає від надлишку старих автомобілів до 2030 року планує повну заборону в’їзду дизельних авто.

В Німеччині у лютому 2018 року суд дозволив місцевим урядам приймати рішення щодо заборони дизельних авто, оскільки вони завдають більше шкоди довкіллю ніж обраховувалося, а Швеція прийняла аналогічне рішення та забороняє в центрах міст з 2022 року дизельні авто стандарту Євро-5.

Великобританія вводить нові податки з 2020 року з метою зменшення викидів таких забруднюючих речовин як діоксид азоту, та повністю забороняє продаж нових дизельних та бензинових авто з 2040 року, на 2040 таку ж ініціативу планує Франція, а Норвегія до таких заходів схиляється вже у 2025.

Який шлях обере Україна?

Знаючи довгу історію дизеля в Європі і його сьогоднішню репутацію, важко радіти збільшенню купівлі легкових авто в Україні, тим паче, коли майже половина з них мають дизельні двигуни, і особливо коли сам є власником дизельного авто.

Старі бензинові автомобілі та особливо старі авто (менше Євро-5) на дизельних двигунах  є серйозним екологічним викликом, який потребує державницького рішення. Експерти Команди підтримки реформ визначили ключові джерела ризиків для довкілля та сформулювали свої пропозиції до законодавчого врегулювання цього питання.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram